#були_глядачами ексцентричної комедії від Нового театру «Любoff» за п'єсою Мюррея Шизгала «Luv». Чесно кажучи, ніби й насміялися, але післясмак лишився з того всього вкрай філософський. Спершу як? Усе ніби жарти, а потім посмішка сходить підступно із обличчя – і ти вже міркуєш, що ж так невротично? А чи не смієшся ти сам із себе, із украй схожих проєкцій? Герої засоціювалися з багатьма символами-сценами. Скажімо, Гаррі (Eugenio Slavinskiy) запам’ятався своїм паперовим пакетом на голові: такий собі прийом «я в хатинці», а Мілт (Ваня Остривной) – «золотим» годинником, шовковим спіднім і «французьким» парфумом. Що ж до Ґелен (Дарья Лебедева), не забути її докір Міністерству освіти: навіщо мені вся ця тригонометрія, якщо я не вмію жити з чоловіками? До речі, Шизгал цю свою одну з найвідоміших п'єс «LUV» написав (уявіть) ще в 1964 році. Зараз 2020 рік – і що ж з цього застаріло? Автор сам зауважив, що в «чорній комедії з жовтою смугою на спині» герої намагаються розібратися з вічним визначенням: що таке любов? Вир подій, пошук істин, дозвіл сумнівів майстерно присмачені гумором і отруйною іронією. І звичайний трикутник перетворюється на історію боротьби людей за любов. Усі намагаються зрозуміти – заради чого жити, з ким жити, кого любити і як. Стрімко розгортаються події, безглузді і смішні, і такі знайомі багатьом сімейним парам... Єдине, що лишається глядачу, ще довгий час про все це міркувати, по-Beatles-овськи скандуючи:
Help, I need somebody
Help, not just anybody
Help, you know I need someone, help
When I was younger (So much younger than)
so much younger than today
©The Beatles
VIDEO VIDEO VIDEO VIDEO VIDEO VIDEO VIDEO VIDEO 
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
Пользователи
