|
IT-спеціалісти: безхмарне майбутнє
"У "айтішників" проблем з роботою не було, немає і не буде і через 5 років", - хором стверджують експерти. Пояснити це просто. Все більше організацій приділяють увагу автоматизації своєї діяльності, і цей процес з кожним роком буде тільки набирати обертів. Тому попит на IT-послуги буде лише зростати. Цьому також буде сприяти й інтерес іноземних роботодавців до наших фахівців.
Які IT-фахівці в першу чергу затребувані? Це розробники програмного забезпечення (програмісти JAVA, С, C++ і С#,. NET та веб-програмісти). До речі, IT-компанії готові навчати випускників ВНЗ, готувати для себе кадри. Більшість великих компаній, наприклад, створюють програми стажування, а потім відбирають кращих до себе на роботу.
Маркетолог: доведеться доучуватися
У період кризи попит на них впав у три рази і всю першу половину 2010-го року залишався низьким (за даними JOB.ukr.net, на 4 вакансії претендувало 10 претендентів). Але, починаючи з літа 2010-го, ситуація покращилася. Компанії знову почали вкладати гроші в хороші маркетингові стратегії, а згодом й попит на маркетологів підріс. Експерти прогнозують стабільний попит на маркетологів і через 5 років, тому що будуть з'являтися нові компанії, для яких потрібні будуть маркетингові стратегії. Але в цій сфері теж не обійшлося без "ложки дьогтю": наразі зростає популярність фахівців у сфері інтернет-маркетингу (просування бренду компанії, її товарів, послуг в мережі). Проте наші ВНЗ не готують професіоналів такого роду. Більше того: роботодавці скаржаться на низьку якість підготовки маркетологів в цілому. Тому майбутнім фахівцям або доведеться багато самостійно надолужувати (наприклад, регулярно відвідувати спеціалізовані тренінги), або величезна перевага буде у осіб з іноземним дипломом (адже там освіта намагається йти в ногу з часом).
Міжнародник: пощастить небагатьом
У міжнародників більше шансів потрапити на роботу до міжнародної компанії, ніж у звичайних юристів чи економістів, адже вони розбираються не тільки в українських реаліях галузі, а й у зарубіжних (принаймні теоретично). До того ж, на факультетах, де готують міжнародників (мова йде про профільні ВНЗ), дають сильну мовну базу з двох іноземних мов.
Популярність цих фахівців через 5 років буде залежати від "самопочуття" міжнародних компаній в Україні. Поки динаміка розвитку подій обнадіює: після кризи 2008-го компанії-"іноземки" почали повертатися до нашої країни. До того ж, вихід вітчизняних компаній на міжнародні ринки також підвищить попит на таких фахівців. Але ця спеціальність не масова, тому попиту на велику кількість міжнародників не буде. У фаворі у роботодавців будуть випускники лише профільних ВНЗ або фахівців із закордонним дипломом.
Фінансисти: конкуренція буде посилюватися
Оптимісти кажуть, що фінансовий ринок після кризи потихеньку стабілізується. Адже у 2010 році попит на кадри у фінансовій сфері значно виріс: наприклад, за даними rabota.ua, кількість вакансій у кінці 2010 року більша у 3 рази в порівнянні з кінцем 2009-го. Але є погані "новини" для фінансистів: тут є надлишок кадрів. У середньому кількість резюме перевищує кількість вакансій в 1,06-1,5 рази. Погіршити ситуацію через 5 років може тенденція до укрупнення банків (такий тренд вже спостерігається у Східній Європі). Це "загрожує" скороченням їх кількості і, відповідно, зниженням потреби у банківських співробітниках і посиленням конкуренції. Тому поступати на банкіра варто лише тим, хто відчуває до цього справжнє покликання.
Економісти: потрібно вчити східні мови
Стосовно економістів, то їх теж на ринку праці багато, як і юристів, в період кризи попит на них дуже впав. Проте прогнози для них вельми оптимістичні. За словами експертів, економісти мають більше шансів на пристойне працевлаштування вже на старті кар'єри, а попит на цю спеціальність буде стабільним. Але є одне "але": на сучасному ринку праці одного лише диплому економіста, на жаль, недостатньо. Тому фахівці пропонують абітурієнтам-економістам зробити невеликий додаток до цієї освіти, наприклад, вивчити іноземну мову. Англійська - це вже константа. Важливо добре вивчити другу мову. А так як ринок виробництва товарів і послуг поступово зміщується на схід, то має сенс звернути увагу саме на одну із східних мов. Тоді через 5 років у вас не буде проблем з працевлаштуванням.
Юристи: Будуть затребувані "вузькі" спеціалісти
Майбутнє цих фахівців через 5 років виглядає неоднозначним. Так, освітчені юристи потрібні практично в кожній компанії, але в той же час, особливо для молодих юристів, існує досить багато ризиків у майбутньому. По-перше, юристів стали випускати багато непрофільних ВНЗ, тому через надлишок кадрів попит на них наразі дуже низький. За даними сайту JOB.ukr.net, кандидатів у 4 рази більше, ніж вакансій. По-друге: через це посилилася (і буде посилюватися) конкуренція. Тому недосвідченому молодому "спецу" буде складно "увійти" до цього ринку. Й, по-третє, держзамовлення на юридичні спеціальності планують скоротити десь на 10-15%. проте тим, хто все ж таки зважиться поступати на юриста, можна порадити здобувати диплом бакалавра тільки у профільному ВНЗ, а в магістратурі вивчати вузьку спеціалізацію (наприклад, у нас не розвинене інтелектуальне, медичне і страхове право). До речі, є сенс доучуватися за кордоном, де спеціалізоване навчання - на дуже високому рівні.
Аграрії
Сільське господарство, на думку наших експертів, - та галузь, яка, незважаючи ні на що, буде розвиватися в нашій країні. Ось тільки для її розвитку не вистачає хороших фахівців, які розбиралися б у новітніх технологіях. "Якщо парламент, як обіцяє перший заступник голови Адміністрації президента України Ірина Акімова, таки дозволить з 2012 року продаж земель сільськогосподарського призначення (в рамках земельної реформи планують почати продавати землю, зокрема - іноземним громадянам. - Авт.), То це буде найпотужніший поштовх уперед всієї галузі. А висококваліфікованих фахівців такого роду практично не залишилося - самі пенсіонери. Буде дефіцит. Тому я прогнозую практично 100-відсотку затребуваність випускників аграрних вузів через 5 років", - говорить Сергій Марченко.
Енергетики
"Гадаю, майбутнє за фахівцями у сфері нетрадиційної, або альтернативної, "зеленої" енергетики. Її розвиток буде набирати все більше і більше обертів у міру виснаження ресурсів нафти і газу в світі. Вона буде грунтуватися на використанні поновлюваних (енергія сонця, вітру, гідроенергія або природна теплова енергія. - авт.) та економних джерел енергії", - вважає Михайло Згуровський. У той же час наразі професія не є престижною, і кількість абітурієнтів, які поступають на ці спеціальності, - невелика (конкурс - в середньому 3-4 осіб на місце). Тож через 5 років буде дефіцит.
Нанонтехнології і матеріалознавство
"Розвиток економіки та виробництва не стоїть на місці і потребує нових матеріалів. Розробки в сфері хіміо- та біотехнологій дають перспективи для створення, наприклад, надлегких або надміцних матеріалів, які можна буде використовувати в різних сферах нашого життя. Наприклад, у будівництві або навіть у повсякденному житті (створення більш безпечних матеріалів для здоров'я людини). Тому висококласні фахівці цієї сфери будуть дуже затребувані", - говорить Володимир Бугров. До того ж, будуть затребувані фахівці, які зуміють конструювати нові матеріали і ставити їм потрібні властивості на молекулярному рівні (нанотехнології).
Архітектори
"Буде розширюватися інфраструктура міста - будуть будуватися мости, дороги, розв'язки, будинки та інші споруди - тому відповідні фахівці будуть у ціні", - вважає Олексій Мірошниченко.
Інженер
З розвитком вітчизняної промисловості (у різних сферах) - буде рости й попит на інженерні спеціальності, однак при цьому, стверджують експерти, потрібні сучасні фахівці, які вміють працювати за новими автоматизованими і комп'ютеризованими технологіями. "Такі фахівці і наразі отримують хороші гроші. Крім того, деякі компанії ще у 2008-му створювали так звані внутрішні університети: брали до них випускників і навчали їх "під себе". Незважаючи на кризу, така практика не припинилася", - говорить Наталія Бровченко.
"Менеджери з якості та екології"
"Я вважаю, що в майбутньому буде великий попит на менеджерів з якості та екології: якщо харчова компанія експортує свою продукцію за кордон, то вона працює з урахуванням міжнародних стандартів, і в неї повинна бути служба якості та екологічної безпеки. А наразі такі фахівці практично відсутні, гадаю, і через 5 років буде їх дефіцит", - ділиться своєю думкою Віталій Михайлов.
Експерти з оцінки ризиків
Після кризи багато компаній приймають будь-які активні рішення більш обережно. "Тому моя думка: майбутнє - за актуаріями - експертами, які займаються розробкою методів розрахунку та оцінки ризиків: наразі багато керівників після кризи зацікавлені у запобіганні можливих ризиків", - говорить Олена Грищук.
Фізик і хімік
Фахівці впевнені, що з часом буде попит на спеціальності, які наразі не популярні серед абітурієнтів. Наприклад, це фізичні і хімічні напрямки. "У майбутньому будуть затребувані дослідники в галузі фізики, хімії тощо: з економічним розвитком будуть збільшуватися інвестиції в ці галузі", - вважає Віра Шатська.
Для тих хто не визначився
Визначитися з професією допоможуть професіограми - довідники професій з описом характеристик, які вимагає обрана сфера. Вони є на www.profigrama.ru, www.proforientator.ru або в книгах - Романова Є.С. "99 популярних професій. Психологічний аналіз і професіограми", Горбунова М.В. "333 сучасні професії та спеціальності: 111 інформаційних професіограм". А при міських службах зайнятості можна безкоштовно пройти профорієнтаційні тести. Ще можна звернутися до студентських наукових товариств при ВНЗ, де є кафедри психології (наприклад, при КНУ ім. Шевченка, НПУ ім. Драгоманова). Також пограйте у гру "Порадник". Учасники розбивають аркуш на 3 рівні частини: у першій пишуть ім'я того, кому радять, у другій - відповідні йому професії і чому, в третій - ВНЗ, який рекомендують. Це допоможе подивитися на себе з боку.
Наші експерти:
Юрій Бобало, ректор Національного університету "Львівська політехніка";
Наталія Бровченко, HR-директор професійного порталу rabota.ua;
Володимир Бугров, проректор на науково-педагогічної роботи КНУ ім. Т. Шевченка;
Олена Грищук, директор рекрутингової компанії "Форсаж";
Сергій Довгич, PR-менеджер JOB.ukr.net;
Михайло Згуровський, ректор НТУУ "КПІ";
Віталій Курило, президент Луганського національного університету ім. Т. Шевченка;
Сергій Марченко, керуючий партнер компанії SM Consulting;
Олексій Мірошниченко, віце-президент Конфедерації роботодавців України;
Віталій Михайлов, директор по країнах СНД компанії WORLD STAFF;
В'ячеслав Невінчаний, помічник президента з питань прийому та профорієнтації абітурієнтів Києво-Могилянської академії;
Юрій Палійчук, PR-менеджер порталу HeadHunter (hh.ua);
Віра Шатська, директор Першого Українського кадрового агентства;
Микола Фоменко, заступник директора Департаменту вищої освіти МОН.
|
|
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
Пользователи
