Коллеги мужчины отработали сверхурочно, чтобы он смог ухаживать за больным лейкемией сыном.

Андреас Граф из Германии был вынужден оставить работу, чтобы ухаживать за больным сыном, который сражался с лейкемией после внезапной смерти мамы. Но коллеги решили помочь мужчине, чтобы он мог находиться рядом со своим маленьким сыном и не потерять работу.

Когда менеджер по персоналу рассказала сотрудникам о случившемся и обратилась с просьбой о пожертвовании сверхурочных, то все 650 сотрудников компании сразу же подписались - даже те, кто никогда не встречался с Андреасом. Они отработали в общей сложности 3 264,5 часа, которые компания разрешила Графу получить в качестве оплачиваемого отпуска.
"Без этой огромной помощи я бы уже не работал", - признался он.

После лечения мальчик чувствует себя достаточно хорошо, чтобы вернуться в детский сад, а его папа на работу.









https://metro.co.uk/2018/03/08/mans-col ... a-7370734/

А когда отец буквально за пару месяцев превратился в ребенка - страшно...

Семен Семенович, как папа?

Херово.
Возможно, в том числе, из-за этого мое иногда зашкаливающее поведение на форуме.
Уж простите, я по факту тет-а-тет с ним... (((

страшно...

Понимаю.
Это очень непросто. И для Вас. И для Вашего папы.


Почему?

Встреча.

Николас Уинтон накануне Второй мировой войны, рискуя собственной жизнью, организовал спасение 669 детей (преимущественно еврейской национальности) из оккупированной Чехословакии в Великобританию. Он никогда об этом никому не рассказывал.

Спустя много лет историю случайно узнала его жена, когда нашла на чердаке дома списки адресов английских семей, принявших спасённых детей.
По всем адресам были направлены письма, и около 80 спасённых людей были найдены.

Ток-шоу "Это жизнь" на телеканале BBC в 1988 году пригласило Уинтона в качестве зрителя в студию. Неожиданно для него, ведущая рассказала его историю, после чего попросила людей встать. Это были спасённые им люди.

Роберт Гудман потрапив у безвихідь.
Коли в травні 2018 року у вчителя історії з Флориди виявили рак товстої кишки, він скористався останнім оплачуваним лікарняним для боротьби з хворобою.

У липні його відпустка закінчилася, і пан Гудман мав або повернутися до школи протягом двох тижнів, або взяти неоплачувану відпустку.
Однак чоловік не міг повернутися до роботи під час виснажливого курсу хіміотерапії, так само як і дозволити собі не працювати.

"Це справді налякало мене, - розповів він BBC. - "Хімія" забрала в мене сили, я не знав, як буду вставати о 5 ранку щодня. Як впораюсь із побічними ефектами, коли навколо будуть діти? Як буду працювати з ними, якщо вони "принесуть" до школи грип чи іншу застуду?"

У пригоді стали особливості шкільної системи у Флориді: вчителі можуть обмінюватися лікарняними або, як у цьому випадку, пожертвувати їх.
"Я звернувся до колег по допомогу і навіть не сподівався, що отримаю її вже за чотири дні", - сказав він.

Роберт Гудман написав про свою проблему на Facebook, і чотири дні по тому дізнався, що його колеги "подарували" йому близько 100 днів лікарняних. Цього було достатньо, щоб пройти повний курс хіміотерапії.
"Мене здивувало, як швидко все відбувається, - сказав він. - Але те, що це були вчителі - ні. Люди цієї професії зажди віддають. Така в них робота - давати."

"Просто дивовижно, як багато людей мене підтримало. Вони могли отримати грошову компенсацію за невикористані лікарняні при виході на пенсію. У певному сенсі, колеги віддали мені свої пенсійні заощадження. Коли сотні людей дарують вам свою любов і турботу, це змінює життя", - додає він.

Пан Гудман може не повертатися до школи до січня 2019 року.
За цей час він зможе завершити курс хіміотерапії та відновити сили. Чоловік вдячний усім, хто віддав свої лікарняні, щоб допомогти йому.

"Серед людей, які мене підтримали - не лише вчителі, - пояснив Роберт Гудман. - Це були адміністратори, працівники їдальні, інші колеги. Я не знаю й половини цих людей, але ми - частина одного колективу і готові простягнути одне одному руку допомоги. Ми - родина".
…