Форум Запоріжжя

БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» перемагає ОБК «БІПА» у видовищному матчі відкриття сезону

БК "Запоріжжя-ZOG" – ОБК "БІПА" (Одеса). 89:87 (27:23, 21:18, 17:26, 24:20). Запоріжжя. 30 вересня. Палац спорту ПАТ "ЗАБ". 1000 глядачів.

[youtube][/youtube]

БК «Запоріжжя-ZOG»: Буренко (8 + 8 підбирань), Рибалко (10 + 5 підбирань + 6 передач), Камусакі (7), Змитрович (10), Конате (20 + 6 підбирань); Кондраков (3), Буц (2), Саєнко (4), Овдєєнко (25 + 7 підбирань), Теряник.



ОБК "БІПА": Артамонов (22 + 6 передач), Фандерберк (6 + 9 передач), Кадигроб (11), Волчанов (4), Челован (16 + 7 підбирань); Балашов (9), Жуковський (6), Костюченко (2), Парвадов (2), Скрипець (7), Ткаченко.



Кидки з гри: 2-очкові - 15/30 - 23/46; 3-очкові - 12/26 - 8/23.

Штрафні кидки: 23/30 - 17/24. Підбирання мяча: 26/10 - 21/12.



Перед початком матчу відбулося врочисте відкриття чемпіонату Суперліги Парі-Матч. Баскетболістів та глядачів вітали міський голова Запоріжжя Володимир Буряк, власник паливної компанії "ЗапоріжОйлГруп" (ZOG) Олег Серовський і президент Федерації баскетболу Запорізької області Валерій Елькінсон. Вони побажали учасникам гри безкомпромісного суперництва, вдалого виступу в чемпіонаті, а глядачам - стати свідками видовищного дійства. Забігаючи наперед, можна стверджувати, що матч дійсно був цікавим і непередбачуваним.



Перший період розпочали жвавіше гості з півдня України, яким вдався стартовий ривок - 5:0. Капітан запорізького клубу Олександр Рибалко відповів на цей випад влучним триочковим кидком, покращивши тим самим командний настрій і зірвавши гучні овації уболівальників. Далі гра тривала на зустрічних курсах, але за незначної переваги господарів. Як результат - 27:23 на користь "Запоріжжя" після першої чверті. Варто зазначити, що в цій десятихвилинці команди на двох реалізували 10 триочкових спроб.



На старті другого періоду ривок спробували здійснити вже господарі майданчика, але одесити застосували щільний пресинг, і, як наслідок, гра проходила у рівному ключі. З таким перебігом подій явно не погодився один із лідерів запоріжців Макс Конате, котий в середині чверті потужним слем-данком довів перевагу своєї команди до дев’яти пунктів. На екваторі зустрічі перевага господарів сягнула десяти пунктів, а нестримний Станіслав Овдєєнко майже з сиреною додав ще три бали до активу свого клубу. На велику перерву команди пішли за рахунку 48:41 на користь господарів.



Під час паузи відбувся конкурс кидків на призи титульного спонсора чемпіонату та БК "ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG" - букмекерської компанії "ПАРІ-МАТЧ", в якому взяли участь юні шанувальники баскетболу. Перемогу святкував Павло Куртинов.



У другій половині матчу "БІПА" здійснила декілька спроб наздогнати запоріжців і ледве не переломила хід матчу, коли Клим Артамонов закинув черговий "трюльник" і вивів одеситів вперед на фініші третьої чверті. Однак Конате та компанія не погодилися з таким ходом подій. Макс повернув лідерство своїй команді, а Рибалко влучним триочковим змусив Вадима Пудзирея взяти хвилину. Заключні хвилини матчу пройшли у перестрілці зі штрафних позначок, у якій БК "Запоріжжя-ZOG" ствердив, що його перевага впродовж матчу була закономірною, й здобув заслужену перемогу.



Справжнім героєм звітної гри став гравець задньої лінії атаки БК "Запоріжжя-ZOG" Станіслав Овдєєнко, котрий, перебуваючи на паркеті 27 хвилин, наколотив 6 із 7 триочкових кидків, віддав шість асистів і, врешті-решт, став найрезультативнішим гравцем матчу. У одеситів варто відзначити новачка команди Клима Артамонова (20 очок, 5 підбирань 6 результативних передач), який ледь не переломив хід гри наприкінці третього періоду.

НЕ ЗНАЙШЛИ ПРИЙОМІВ ПРОТИ ЧЕМПІОНІВ

БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG-Parimatch» - «Хімік» (Южне). 83:96 (21:23, 12:28, 30:34, 20:11). Запоріжжя. 2 жовтня. Палац спорту «ЗАБ». 845 глядачів.

БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG-Parimatch»: Рибалко (10 + 5 перехоплень), Буренко (15 + 5 підбирань), Камусакі (5 + 5 підбирань), Конате (13), Змітрович (13); Теряник (2), Вад. Биков, Кондраков (11), Буц (5 підбирань), Саєнко (7), Овдєєнко (7), Міхєєв.


«Хімік»: Сміт (15), Прокопенко (6), Павлов (6 + 6 підбирань), Конєв (16), Антипов (16 + 5 підбирань); Цикалюк (8 + 7 підбирань), Бєліков (12 + 8 підбирань), Петров (8 + 5 передач), Мещеряков, Ковальов, Сидоров (9 + 6 передач).


Кидки з гри: 2-очкові - 26/59 - 40/75; 3-очкові - 11/29 - 6/13.
Штрафні кидки: 20/25 - 10/14. Підбирання м’яча: 22/11 - 24/13.


Матч запорізького клубу з чинним чемпіоном України викликав неабиякий інтерес у шанувальників популярної гри. Здавалося, господарі, пам’ятаючи про негативну статистику зустрічей з «Хіміком» у минулому чемпіонаті, вийшли на паркет із прагненням дати бій грізному супернику. І перебіг подій першої чверті начебто стверджував це припущення. Незважаючи на те, що гості швидко повели в рахунку, надалі зміна лідера відбувалася сім разів. Тон атакам запоріжців задавали Макс Конате і Олександр Рибалко, в южненців виділялися Володимир Конєв (з 9 очками він став найрезультативнішим гравцем стартової десятихвилинки) і американський легіонер Джеймс Елліотт Сміт. Перевага гостей у два пункти (23:21) перед першою перервою залишала команді Дмитра Щиглінського непогані шанси.


Однак не так сталося, як гадалося, хоча протягом перших трьох хвилин другого періоду запоріжцям вдалося не тільки встановити рівновагу, а й створити відрив у три пункти – 28:25. Та лише п’ять обертів секундної стрілки знадобилися гравцям «Хіміка» для вражаючого ривка (17:0!), після якого господарі змогли оговтатися лише в заключній чверті, коли долю зустрічі вже було вирішено. А до великої перерви вони такі не змогли знайти протидію результативності Конєва і Цикалюка, котрі в першій половині матчу принесли своїй команді майже 50 відсотків очок – 24.

В великий перерві відбувся вже традиційний конкурс на призи титульного спонсора чемпіонату та БК "ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG" - TM Parimatch, в якому взяли участь юні шанувальники баскетболу. Перемогу святкував Євген Бакум.


У третій чверті, коли обидві команди заграли у відкритий баскетбол, гостям не склало труднощів підтримувати свою перевагу на рівні 20 – 25 пунктів. На роль головного бомбардира «Хіміка» вийшов Олександр Антипов, який спромігся поповнити власний доробок 11 очками. Спроби Павла Буренка і Якова Змітровича якось вплинути на хід подій дозволили їм поліпшити особисті показники результативності, але не більше того.


Слабкою втіхою для господарів став виграш заключної чверті. Не останню роль зіграла та обставина, що через перебір персональних фолів достроково в ролі глядачів опинилися два провідні гравці южненського клубу – Олександр Прокопенко та Володимир Конєв.


Висновок напрошується такий: БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG-Parimatch» зразка 2016 року поки що не здатний гідно протистояти такій збалансованій команді, як «Хімік». На тлі впевнених дій чемпіонів виразно помітні огріхи, притаманні грі, перш за все, Максима Теряника, в якого була вимушена перерва в активних виступах, та Антона Буца, який тільки відновився після травми. Що ж, на помилках, як кажуть, вчаться…

БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» ЗДОБУВАЄ ПЕРЕМОГУ В ХАРКОВІ

«ПОЛІТЕХНІК» (Харків) – БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG». 68:81 (12:23, 22:20, 14:24, 20:14).


«ПОЛІТЕХНІК»: Михайлов (8), Сайнієв (4), Арабаджі (4 + 7 передач), Козлов (5), Рочняк (18 + 11 підбирань); Колотилов, Сухар, Кузнєцов, Бест (25 + 5 підбирань), Столікер (2 + 6 підбирань).


БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG»: Рибалко (13 + 5 підбирань), Буренко (16), Камусакі (2), Конате (12 + 7 підбирань), Змітрович (8 + 5 підбирань); Вад. Биков, Кондраков (2), Буц (4), Саєнко (4), Овдєєнко (20).


Кидки з гри: 2-очкові – 30/51 – 23/47; 3-очкові – 1/10 – 9/20.
Штрафні кидки: 5/11 – 8/13. Підбирання м’яча: 26/10 – 24/10.

Напередодні звітного матчу харківський клуб отримав істотне поповнення – американських легіонерів Майка Беста і Джареда Столікера. Щоправда, їхній дебют справив на прихильників «Політехніка» не однакове враження – симпатії спромігся завоювати тільки Майк, який зробив заявку на роль одного з лідерів у «гонці» снайперів чемпіонату Суперліги Парі-Матч.


Половина стартової чверті проходила за рівної гри: перевага господарів, які вигравали боротьбу за відскоки м’яча, коливалася від 1 до 3 пунктів. А потім ініціативою заволоділи запоріжці, серед яких найактивнішим був їхній капітан Олександр Рибалко (він приніс у командну скарбничку 6 очок). Гості вдало використовували втрати м’яча суперниками, реалізували близько 60 відсотків кидків з середньої дистанції й зусиллями, головним чином, Павла Буренка і Станіслава Овдєєнка домоглися переваги в 11 пунктів.


У другій десятихвилинці господарі, завдяки влучним кидкам Майка Беста, котрий, вийшовши з лави, набрав 12 очок, дещо охолодили запал запоріжців в атаці й не дозволили їм розвинути перевагу. І все ж таки на велику перерву команди пішли за рахунку 43:34 на користь БК «ЗАПОРІЖЦЯ-ZOG».


Після великої перерви особливих змін на майданчику так і не відбулося. На результативну гру Беста та вдалі дії Рочняка на підбиранні м’яча, який записав до особистого активу дабл-дабл, контраргументи запоріжців виявилися вагоміші. Виняткова влучність Станіслава Овдєєнка, вдала гра Павла Буренка та Макса Конате дозволили гостям довести перевагу до 19 очок – 67:48. І хоча заключну чверть харків’янам вдалося виграти, фінальна сирена засвідчила: команда Дмитра Щиглінського відкрила відлік виїзним перемогам.


Складові успіху БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» такі: перш за все, гості припустилися лише чотирьох втрат м’яча, причому три з них сталися протягом чотирьох останніх хвилин зустрічі, коли долю її вже було вирішено. По-друге, головною зброєю запоріжців стали кидки з-за дуги (45 відсотків реалізації), у той час як лише одна з десяти спроб харків’ян виявилася влучною. Тож перемога гостей є цілком закономірною та заслуженою.

Станислав ОВДЕЕНКО: «Каждый из игроков БК «Запорожье» с удовольствием присоединится к тренировочному лагерю баскетбольной сборной Украины»

Станислава Овдеенко, лучшего снайпера БК «Запорожье» по итогам прошлого сезона, разыскиваем в тренажерном зале ДС «ЗАС». Именно там, уже после основной тренировки команды в игровом зале, Станислав, в гордом одиночестве, подтягивает свои физические кондиции перед выездной серией против таких команд как «Политехник» (Харьков) и «Кремень» (Кременчуг).

- Родился в Запорожье, - начинает разговор Станислав Овдеенко. – Вначале окончил физико-математическую гимназию № 28, а затем и радиоприборостроительный факультет ЗНТУ.

- А когда вы впервые попали на баскетбольную тренировку, вспоминаете ли первого тренера?

- Дело было в пятом классе. Так получилось, что наша семья переехала из Жовтневого (Александровского) в Орджоникидзевский (Вознесеновский) район. Стали мы жить в районе цирка. Поэтому заниматься плаванием, как раньше, в «Спартаке», я уже не мог. А ближайшим от нового места жительства является спорткомплекс «Строитель». Как раз детей обучал баскетболу однокурсник матери – Петр Павлович Драган. В свою группу, если честно, он меня не взял. Но в другой группе моим первым тренером становится Георгий Николаевич Школовой.

Несмотря на приличные нагрузки в физико-математической школе, мне удавалось совмещать учебу и тренировки. Откровенно говоря, в школьные годы даже и не думал, что стану профессиональным спортсменом. Старался лишь хорошо учиться, параллельно занимаясь баскетболом. Когда же попал в первую команду, во время учебы в университете, вот тогда серьезно и задумался о карьере в профессиональном баскетболе.

Баскетбол приучают детей к дисциплине и закаляет характер

- Как раз сейчас в ДЮСШ-12 набирают в баскетбольную секцию юношей и девушек 2004 года рождения и младше. Поделитесь опытом, чем именно помогают занятия баскетболом в школьные годы?

- Азам баскетбола как раз сам и учился в ДЮСШ-12. Занятия данным видом спорта не только приучают к дисциплине, но и закаляют характер. В целом же, баскетбол открывает иной мир и новые возможности. После того, как Запорожскую областную федерацию баскетбола возглавил Валерий Элькинсон, возможности для развития запорожских детей в этом виде спорта только расширяются. Тем более, что поворачиваются лицом к баскетболу также представители областной и городской властей. А мэр Запорожья Владимир Буряк лично присутствовал во время стартового матча Суперлиги против одесской «Бипы».

Надеюсь, что при поддержке властей и социально ответственного бизнеса, запорожские дети получат полный комплекс услуг: начиная от духовного и физического развития, и заканчивая наличием профессиональной баскетбольной команды, которая позволит им преуспеть уже во взрослой жизни. К примеру, сейчас именно баскетбол полностью обувает, одевает и кормит мою семью. Принося мне еще и огромное удовольствие, так как занимаюсь я в этой жизни любимым делом.

Через тернии к звездам

- Собственно, переходим теперь к этапам вашей профессиональной карьеры.

- После поступления в ЗНТУ - играл за «Ферро-2», со временем же меня перевели и в первую команду. В сезоне 2001-2002 годов называлась она «Ферро-Яблуко». В роли спонсора тогда выступала одноименная партия, руководство которой поставило нам задачу – выход в Суперлигу. Однако смогли мы занять только третье место в высшей лиге чемпионата Украины.

На этом, собственно, партийное финансирование и закончилось. Свое плечо баскетболу подставляют в Запорожском национальном техническом университете (ректор – Сергей Беликов), команда переименовывается в «Ферро-ЗНТУ». Коллектив наш в основном состоял из местных студентов. Наивысшие достижения в высшей лиге – это пятое место сезона 2002-2003 годов, и шестое место сезона 2005-2006 годов.

- И вдруг один из отечественных олигархов решается на то, чтобы инвестировать в баскетбол - создается Украинская баскетбольная лига. Каковы изменения произошли в клубе, начиная с сезона 2008-2009 годов?

- Первое, что запомнилось – это профессионализм! Уровень баскетбола поднялся до небывалых высот. Достичь этого за счет одних студентов было невозможно. Изменилась и система тренировок. Приехали американцы, появились в команде и опытные игроки. Собственно, тогда я окончательно убедился: спорт - это профессия. А не просто хобби, которое приносит удовольствие.

- Перед началом сезона 2009-2010 годов сильнейшие баскетбольные клубы страны вновь объединяются в Суперлигу. По его итогам «Ферро-ЗНТУ» завоевывает «бронзу» и становится обладателем Кубка Украины. Эти достижения и сейчас остаются наивысшими в вашей профессиональной карьере.

- Об этом сезоне я всегда вспоминаю с душевной теплотой. Во-первых, ностальгирую по той атмосфере, которая царила в команде. Поскольку между игроками сложились дружелюбные и приятельские отношения.

За нашу команду, под руководством Кирилла Большакова, тогда выступали американцы Кевин Тиггс, Чарльз Томас, Винсент Хантер, а также белорусы – Георгий Кондрусевич и Сергей Чариков. Все мы тогда настолько сдружились, что приятно вместе проводилось время как на самой тренировке, так и после нее. Вспоминается и та поддержка, которая осуществлялась по отношению друг к другу. Независимо от того, украинец ты или американец, сидишь на скамейке или игрок основы.

Тот ход, который набрала команда, нравился и запорожским болельщикам. По итогам нашего тяжелого труда на тренировках, со стороны даже казалось, что мы, как-бы, играемся в баскетбол. Наши официальные матчи превращались в настоящие шоу, в которых преобладали элементы зрелищного и быстрого баскетбола. Так что тот сезон стоит особняком в моей жизни.

- Но по итогам сезона разъехались американские легионеры, а со временем и вы покинули клуб в поисках большей игровой практики. Возможно, жалеете, что поступили тогда так, ведь вам предлагали остаться в Запорожье?

- Не жалею, так как это мое решение было осознанным. Хотелось развиваться, получать больше минут на площадке. Да и просто морально давит, когда от матча к матчу немало игрового времени ты просто сидишь на скамейке. Понимая при этом, что ты можешь играть, демонстрируя должный уровень на тренировках. Но в играх тебе доверяют меньше. Ведь в американских легионеров вложены большие деньги, и от них требуют отрабатывать высокие контракты.
Мне же хотелось играть, развиваться, набираться опыта.
Вначале я был в Беларуси, затем в Ивано-Франковске, Кировограде (Кропивницком) и Днепродзержинске (Каменское). Набрался необходимого опыта. Удалось поработать с интересными игроками и тренерами. У каждого из них своя изюминка. В конечном итоге узнал много нового о баскетболе. Понимаете, когда находишься в одной команде – идешь как-бы по накатанной, в плане разыгрываемых комбинаций и тренерского виденья игры. А вот когда ты в разных командах – то видишь разный подход. И в голове у тебя как бы возникает объемная картина баскетбола.

Патриот Украины и Запорожья

- В «Говерле» вы поиграли под руководством Евгения Мурзина. Хотелось бы поработать под его руководством уже в лагере национальной сборной Украины?

- Тут дело даже не в личности тренера. Особенно, если ты являешься патриотом своей страны. Думаю, что каждый из игроков БК «Запорожье», если представится такая возможность, с удовольствием отправится в тренировочный лагерь национальной сборной Украины по баскетболу. В том числе и я, но пока что все вызовы проходят мимо.

- Кстати, о патриотизме. В Днепродзержинске вы играли с казацким чубом. В связи с чем и когда возникла такая идея, и почему затем сбрили чуб?

- Мысли об этом у меня возникали еще в детстве. Так как наша запорожская земля пропитана духом свободы. Интересуюсь историей родного края. Много читаю о запорожских казаках и о старом Александровске. Поэтому в других городах мне не хватало Запорожья. Вот я и решил сделать так, чтобы небольшая часть Запорожья всегда была со мной. А казацкий чуб использовался в качестве символа.
Когда же вернулся в Запорожье, на Хортице произошла последняя фотосессия с чубом и в вышиванке. Когда же вечером приехали домой - то сбрили мой чуб.

- В продолжение темы о Днепродзержинске. В этом городе то в автобусе с нашими баскетболистами стекло разобьют, то автобус с запорожскими болельщиками расшатают. Действительно ли в этом городе живут настолько «суровые мужики»?

- Да, мужики там действительно суровые! Причем их можно понять. Днепродзержинск - это такой заводской город. И все болельщики работают на этих промышленных предприятиях, получая мизерные зарплаты. А приходя на баскетбол - хотят получать какие-то разрядку и приятные эмоции. Но получалось так, что команда «ДнепрАЗОТ» не входила в число лидеров Суперлиги. Поэтому к гостям там болельщики действительно настроены агрессивно. Хотя не всегда они были дружелюбны и по отношению к своим местным игрокам. Если видят, что ты стараешься на площадке – то поддерживают тебя. Но если замечают, что кто-то из игроков отбывает номер– в его адрес с трибун звучат нелицеприятные высказывания.

Как в своей тарелке

- Вернувшись в родной город, вы становитесь главным снайпером в составе БК «Запорожье» по итогам минувшего сезона. Получилось что-то кому-то доказать, или, быть может, самому себе? Ведь уходили вы игроком, которому тренерским штабом не всегда предоставлялось игровое время на площадке. А вот уже второй сезон, как вы являетесь одним из лидеров запорожского клуба.

- На самом деле, если брать свои внутренние ощущения, то уже давно пропало желание что-либо кому-то доказывать. В том числе и самому себе. В БК «Запорожье» просто попадаешь в хорошую систему, выстроенную президентом клуба Виктором Стельмаковым и главным тренером - Дмитрием Щиглинским. Попадаешь и в окружение из квалифицированных игроков, которые своевременными передачами выводят тебя на бросок. Об этом свидетельствует и видеонарезка из лучших моих игровых моментов за сезон. Так что в большинстве из результативных попаданий - минимум моей заслуги. Большая заслуга тех же Александра Рыбалко, Якова Змитровича, и наших разыгрывающих. Приятной неожиданностью стало, что и наш центровой Антон Буц умеет отдавать результативные передачи.
Действительно, БК «Запорожье» - это добротная команда, в которой приятно играть. Так что не сказал бы, что за годы выступлений в других клубах уж очень вырос профессионально. Просто мой стиль игры подходит под систему БК «Запорожье». Команда и тренер мне доверяют. Словом, львиную долю набранных очков я с честью разделяю с партнерами по команде.

- Какие из игр отложились в вашей памяти по итогам прошедшего сезона?

- Почему-то вспоминаются те игры, в которых обязаны были выигрывать, но упускали свой шанс. В том же Южном вполне по силам обыгрывать действующих чемпионов из «Химика». Вели в счете практически всю игру, но перед финальной сиреной пропускаем из-за дуги и проигрываем с разницей в два очка.
В похожем стиле в родных стенах уступили и МБК «Николаев». Вот концовки этих матчей мне и запомнились, когда нам чего-то не хватило для победы. Но также вижу потенциал для того, чтобы наша команда в таких вот концовках играла более надежно и уверенно. И в этом сезоне уже побеждала в спорных матчах.

- В межсезонье баскетболисты БК «Запорожье» впервые проводят полноценный предсезонный сбор. Чем занималась команда во время пребывания в курортном Приморске?

- На сборах баскетболисты получают возможность думать исключительно о тренировках. Например, когда сборы проходят непосредственно в Запорожье - надо рано встать, добираться в зал. А после тренировки пока доберешься назад домой, приготовишь обед - уже собираешься и на вечернюю тренировку. Таким образом, намного больше времени уходит на проезд и другие бытовые нужды.
В Приморске же - потренировался, пришел на обед, затем отдохнул или выспался и вечером опять на тренировку. Комфортно работать и восстанавливаться в таких условиях.

С тренером Дмитрием Щиглинским работали по современной методике. Отрабатывались упражнения и схемы, которые сейчас используются в американском и европейском баскетболе. Также сделали множество упражнений на укрепление связок, мышц, развитие скоростных качеств и выносливости.
Думаю, что сборы в Приморске позитивно скажутся на результате команды в текущем сезоне.

- На твой взгляд, чего еще не хватает запорожской молодежи: на тренировках бегут и попадают в корзину, а в играх совершают промахи и потери. Почему именно так происходит?

- Молодежи немного не хватает стабильности и доверия. Все это как раз и появляется с опытом, с каждой минутой, которую они проводят на площадке.
У кого-то уже есть наглость, скорость или бросок. Но временами нужно иметь и холодную голову, чтобы не пороть горячку на площадке. Наоборот, нужно уметь успокаиваться, чтобы четко и трезво оценивать ситуацию.

В подавляющем большинстве, наша молодежь – это все местные, выпускники запорожской детско-юношеской школы. Вижу, что они развиваются. Есть и снайперы, и хорошие разыгрывающие. Просто им нужно еще больше поиграть, чтобы набраться опыта.

- А как-то стимулировать их нужно, чтобы в играх не боялись брать на себя. А то, получается, когда есть возможность для броска - они отдают передачи на более опытных игроков.

- Действительно, бывают и такие ситуации. Время на атаку в баскетболе - ограничено. Когда партнеры по команде выводят игрока – он обязан бросать, не сомневаясь в этом ни доли секунды.

- Главные, на твой взгляд, составляющие хорошего микроклимата в команде?

- Во-первых – это отсутствие пропасти в отношениях между президентом, тренерским штабом и игроками. Во-вторых – эти отношения должны быть позитивными. В-третьих, понятно, что обязана существовать дисциплина. А каждый из баскетболистов - понимать свои место и роль в команде. Плюс, чего тут хитрить, стабильная выплата заработной платы.

Также между парнями в команде обязана царить дружеская атмосфера. Все должны понимать, что мы делаем одно общее дело. Обязательна - и здоровая конкуренция, чтобы все стопроцентно выкладывались как в официальных матчах, так и на тренировках. Необходимо доверять друг другу. Относиться к партнерам по команде, как к братьям и хорошим друзьям.

- Кто же в команде является душой компании?

- Наиболее позитивными людьми являются Александр Рыбалко и Антон Саенко. Наверное, не проходит и десяти минут, как услышу от Антона какую-либо шутку в свой адрес. Антон всегда по-доброму разыгрывает меня.


- В летнее межсезонье БК «Запорожье» усиливается Максом Конате и Павлом Буренко. Появляется ли потенциал для того, чтобы повторить ваши личные достижения в сезоне 2009-2010 годов – побороться за третье место в чемпионате и за Кубок Украины?

- Потенциал для этого, конечно же, есть. Верю в боеспособность нашего коллектива. В текущем сезоне на каждой из позиций в БК «Запорожье» добротные игроки: от центрового до разыгрывающего. При этом необходимо будет по ходу сезона отшлифовывать нашу систему игры и проявлять характер в каждом матче. Считаю, что все в наших руках.

Спортивная семья


- Как известно, в вашей холостяцкой жизни было много хобби. В прошлом году вы женились на известной гандболистке Анастасии Сокол. А в апреле у вас родилась дочь Маша. Cемья, как говорится в одном анекдоте, заменяет все. Так все же, от чего-то из хобби вам таки пришлось отказаться?


- Супруга моя – бывшая спортсменка, поэтому ее поддержка ощущается абсолютно во всем. Совместно мы смотрим фильмы, слушаем музыку, читаем книги. Анастасии хочется участвовать в моих хобби.
За это я ее еще больше люблю и уважаю.
Конечно, пришлось от чего-то и отказаться. Намного меньше времени теперь трачу на ту же музыку и все остальное. Поскольку рождение дочери – это наибольший праздник в моей жизни. Хочется проводить с ней еще больше свободного времени. Теперь не только спорт дисциплинирует, но и дочь уже воспитывает меня.
Стараюсь использовать время уже более рационально.

Музыкант Стисэ Простой


- Любителям современной музыки вы известны под творческим псевдонимом Стисэ Простой. Сколько уже выпущено альбомов, и где можно приобрести ваши лицензионные диски?

- Откровенно говоря, уже сбился со счету. Есть такие релизы, которые сейчас просто выпускаются для сети Интернет. Речь идет о компиляции треков, с обложкой, небольшой презентацией и видеоподдержкой. Последний альбом - «Улица Заоблачная», уже не печатался на дисках, а распространялся только в сети Интернет.

Диск с наибольшим тиражом выпустил еще в 2009 году – «Старожил Города Z». На самом деле – это полновесная работа. К альбому причастны немало людей, которые писали музыку, много совместных песен. Тираж печатался в Киеве, со всеми лицензиями. Данный альбом как раз и продавался в запорожских музыкальных киосках. Но сейчас эти диски уже вряд ли можно найти
в свободной продаже.

- Выступаете где-то?

- Сейчас редко. К примеру, выступал летом, когда у меня было больше свободного времени. Принимал участие в презентации альбома «Добрый – третий сольный». Когда приглашают – всегда стараюсь выступить. Но чтобы это не шло вразрез с баскетболом. Потому что по ходу сезона в выходные дни у нас в основном игры.

- Под псевдонимом «Добрый» скрывается Павел Чабанов, хорошо известный запорожским любителям мини-футбола своими выступлениями за команды «Привоз», «Лотос» и «Альянс»?

- Да, это и есть мой друг детства - Паша «Добрый». Долгие годы мы занимаемся музыкой, у нас много совместных песен. Так что я с удовольствием принял участие в презентации его нового альбома.


- Вы являетесь сторонником здорового образа жизни. Даже 1 января принимаете участие в ставшей уже традиционной в Запорожье «пробежке трезвости» от площади Фестивальной до бульвара Шевченко. Тогда как выступления в клубах и ночная жизнь ассоциируются со злоупотреблением спиртными напитками. Поделитесь феноменальным опытом, какой кайф испытывают непьющие люди от ночной жизни?

- Уже давно завязал с ночной жизнью и ночными походами. Да и сейчас, если честно, ничего такого интересного и не происходит. Еще лет пять назад были еженедельные, к примеру, рэп-вечеринки. Там постоянно звучали новые песни, а благодаря организаторам закручивались захватывающие сюжеты. Плюс собирался интересный круг людей для общения. Сейчас всего этого нет. А просто так ходить по клубам на танцевальные вечера мне не интересно.

- Просчитывали когда-то, сколько необходимо денег на раскрутку своего имени, к примеру, до уровня групп «Тартак» или «Бумбокс», которые в октябре выступают в Запорожье?

- Никогда не переводил музыку в материальный эквивалент. Мне нравится творить, записывать песни. Поэтому особо и не ждал от музыки какой-то денежной отдачи, даже когда выпускались диски и выступал с концертами. Деньги – это всегда приятно. Но доходы всегда были намного меньшими по сравнению с расходами на музыку.
Как по мне, сейчас не так-то и нужны денежные вливания в артистов. Когда у тебя действительно талант и есть хит – то Интернет уже все сделает без продюсеров и денежных вливаний.

- Свое будущее связываете с музыкой или со спортом?

- Баскетбол – это моя профессия и данный вид спорта для меня на первом месте. А музыка всегда рядом со мной. Хочу, чтобы все и дальше так продолжалось в моей жизни. Баскетбол - на первом месте. А также находились время и силы на то, чтобы и в музыке я смог оставить какой-то след.

Экскурсии по Запорожью

- В своей жизни вы много путешествуете, увлекаетесь историей Запорожья и области. Назовите главные достопримечательности региона, каких никто не сможет увидеть в других точках земного шара?

- Запорожье – это самобытный город. Если на него взглянуть поверхностно, можно сказать, что это провинциальный город. Но когда ты ознакомишься с историей Запорожья, именами выходцев из нашего города – убеждаешься, что это далеко не так.

Вокруг Запорожья – уникальная природа. В частности, на территории Национального заповедника «Хортица». Для себя я постоянно открываю этот остров, стараясь побывать все в новых и новых его местах.
Какое счастье, что в нашем городе существует такой зеленый уголок! Практически каждые выходные
мы с женой и дочерью обязательно стараемся побывать на Хортице, чтобы зарядиться там энергией природы.

Город Запорожье также отличается вольным характером, жизнерадостными людьми. Я люблю этот город и всегда готов выступить в роли гида или экскурсовода, чтобы показать гостям все достопримечательности Запорожья.

- Спасибо за интервью!

Виктор СОСНИЦКИЙ,
специально для БК "Запорожье-ZOG"

«ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» У ДРАМАТИЧНОМУ ЕНДШПІЛІ ВИРИВАЄ ПЕРЕМОГУ В КРЕМЕНЧУКУ

«КРЕМІНЬ» (Кременчук) – БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG». 68:73 (13:16, 17:22, 15:15, 23:20).

Кременчук. 9 жовтня. Спортивний зал ДЮСШ № 2.



«КРЕМІНЬ»: Кожемякін (2), Малиш (7), Байда (7), Луговцов (8 + 5 підбирань), Тищенко (14 + 8 підбирань); Балашов (16), Зозуля, Лохманчук (1), Хамзаєв (2), Шостуха (11 + 5 підбирань).


БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG»: Вад. Биков, Буренко (18 + 7 підбирань + 5 передач), Камусакі (2), Конате (12 + 13 підбирань), Змітрович (10); Теряник, Рибалко (16), Кондраков (2), Буц (5), Овдєєнко (8).


Кидки з гри: 2-очкові – 17/32 – 18/41; 3-очкові – 7/21 – 9/25.
Штрафні кидки: 13/21 – 10/12. Підбирання м’яча: 25/9 – 26/14.



Обидва суперники переслідували однакову, а саме переможну, мету, тільки стимули в них були різні: кременчуцький клуб прагнув реабілітуватися в очах своїх прихильників після поразки в попередньому матчі від «Дніпра», запоріжці ж хотіли повторити успіх, досягнутий у Харкові.


Гості, серед яких неабиякою активністю відзначався новачок – Павло Буренко, передували в рахунку з перших хвилин зустрічі, але їхня перевага в першій половині стартової чверті не перевищувала трьох пунктів. Господарям зусиллями Андрія Малиша та Крістіана Луговцова двічі вдавалося встановити рівновагу (7:7, 9:9), проте підопічні Дмитра Щиглінского за рахунок переваги під щитами (15 підбирань проти 12) до перерви відновили статус-кво (16:13).


Непередбачуваним здавався хід двобою у другій десятихвилинці. На 15-й хвилині матчу Максим Балашов уперше вивів свою команду вперед (23:21), згодом рахунок двічі ставав нічийним, але серія влучних кидків у виконанні Якова Змітровича, Макса Конате, Томаса Камусакі та Павла Буренка дозволила БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» піти на велику перерву з 8-очковим відривом – 38:30.


На початку третьої чверті гра вирівнялася, й баскетболістам «Кременя» завдяки двом «трюльникам» Максима Балашова й агресивній командній грі в захисті вдалося скоротити відставання до двох пунктів (38:40). Довелося керманичу гостей Дмитрові Щиглінському взяти тайм-аут, який допоміг повернути підопічних до реальності. На останню перерву вони пішли, маючи все ті ж вісім очок переваги (53:45).


Головні ж події розгорнулися в заключному періоді. Невиправдана поспішність, а відтак і непідготовлені кидки змарнували кілька атак гостей. Натомість влучання Богдана Байди з-за дуги на 34-й хвилині повернуло інтригу – 55:58. Цього разу тайм-аут від наставника запорізької команди був не таким плідним, як попередній: «Кремінь» спромігся майже наздогнати суперника – 62:63. Однак вирішальним став триочковий кидок Станіслава Овдєєнка, котрому безуспішно намагався завадити Юрій Лохманчук. Грати залишалося лічені секунди, протягом яких врятувати ситуацію господарі не зуміли, хоча й застосували тактику навмисних фолів.


Перемога у Кременчуку вивела БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» у коло лідерів чемпіонату Суперліги Парі-Матч. Наступний матч команда Дмитра Щиглінського зіграє вдома 16 жовтня, у ПС "ЗАБ", проти луцького «Волиньбаскета». Початок о 14.00.

РИБАЛКО, БУРЕНКО І КОНАТЕ РОЗРИВАЮТЬ «ВОЛИНЬБАСКЕТ»

БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» - «ВОЛИНЬБАСКЕТ». 81:63 (12:18, 29:19, 14:13, 26:13).
Запоріжжя. 16 жовтня. Палац спорту ПАТ «ЗАБ». 854 глядачі.

БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG»: Рибалко (17), Буренко (20 + 6 підбирань + 5 передач + 5 перехоплень), Камусакі (2), Конате (27 + 8 підбирань), Змітрович (8); Теряник, Вад. Биков, Кондраков, Буц, Саєнко, Овдєєнко (7).


«ВОЛИНЬБАСКЕТ»: Алфьоров (15 + 6 підбирань), Тимощук (2), Герасимчук (3), Чемякін (21 + 13 підбирань), Рудаков (10); Глушко, Кисільчук (7), Коцько, Шкондя, Дейна, Фурс (5 + 9 підбирань + 5 передач), Федчук.


Кидки з гри: 2-очкові – 24/50 – 21/44;
3-очкові – 6/19 – 5/26. Штрафні кидки: 15/18 – 6/6. Підбирання м’яча: 28/10 – 30/15.

Луцький клуб вже у стартовій чверті довів, що з ним варто рахуватися. Сталося це завдяки гіперактивності центрового Артема Чемякіна і розігруючого Сергія Алфьорова, котрі свого часу залишили слід і в запорізькому баскетболі. Зокрема, Артем протягом десяти хвилин записав до свого активу 9 очок і 5 підбирань. Саме після його кидка на 9-й хвилині гості вперше вийшли вперед (13:11), і наставникові БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» довелося взяти тайм-аут. Однак до перерви той же Чемякін і Олександр Фурс збільшили перевагу своєї команди до 6 пунктів.


На початку другого періоду ривок 7:0 здійснили запорізькі баскетболісти, яким вдалося встановити рівновагу на табло – 22:22. Однак після цього розпочалися так звані «гойдалки», і рахунок ставав нічийним ще п’ять разів. Втім, кінцівка першої половини гри була за господарями – 41:37. За її підсумками Макс Конате набрав 13 очок, Олександр Рибалко і Павло Буренко – по 10. У складі луцької команди відзначився згадуваний вище Чемякін (13 пунктів + 8 підбирань). До речі, гості виграли боротьбу за відскоки м’яча – 19/17.


Коли команди-суперниці пішли на велику перерву, на ігрову арену Палацу спорту ПАТ «ЗАБ» вийшли юні шанувальники баскетболу з числа глядачів, які взяли участь у традиційному конкурсі кидків на призи титульного спонсора чемпіонату Суперліги та БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» - торгівельної марки «Parimatch». Приємною несподіванкою стала перемога 14-річної Дарини Рибалки, якій вдалося продемонструвати кращу влучність, ніж чисельній групі хлопців.


Третя чверть за розвитком подій нагадувала попередню: лучани аж ніяк не хотіли поступатися, тричі встановлювали рівновагу й навіть вели в рахунку (43:41), але перед останньою перервою Буренко і Конате створили відрив у п’ять пунктів (55:50).


Павлові й Максу судилося стати головними авторами розгрому луцької команди в заключні десять хвилин. Обидва принесли в командну скарбничку по 7 очок. Буренко при цьому став найефективнішим гравцем матчу, а Конате порадував прихильників запорізької команди двома поспіль слем-данками. Спроби Артема Чемякіна якось надихнути одноклубників на гідний супротив принесли йому титул кращого ребаундера зустрічі, але на її підсумок вплинути не змогли.

Наступні матчі БК "Запоріжжя" також відбудуться в ПС "ЗАБ". Підопічні Дмитра Щиглінського у п'ятницю, 21 жовтня, прийматимуть МБК "Миколаїв". Початок гри о 18 годині. А у неділю, 23 жовтня, криворізький "Кривбас". Початок о 14 годині.

Виктор Герасимчук, форвард "Волыньбаскета":



- Запорожье с заслуженной победой, они хорошо боролись, молодцы. Нам чуть-чуть не хватило где-то самоотдачи, желания. В принципе по показателям более-менее неплохо сыграли, но активнее было Запорожье. По штрафным – у них 19, у нас 6, то есть они были более активны, больше хотели победить.



Плюс мы, конечно, не привыкли к новым трактовкам, к фолам за срыв атаки – шесть легких очков они забили со штрафных. В конце не хватило уверенности, потери, нереализованные свои броски и провалы в защите.



Дмитрий Чайковский, главный тренер "Волыньбаскета":



- Не справились мы сегодня с Буренко, Конате. Мы готовились к тому, что эти игроки будут играть активно, но мы совсем с ними не справились. В конце мы провалились из-за того, что, возможно, моя ошибка, что во второй четверти не выпустил молодежь и как раз в конце не хватило свежести основных игроков. Я считаю, это стало проблемой. Катастрофическая ситуация у нас с дальними бросками, очень низкий процент. Выиграли подборы, но с 19% трехочковых очень тяжело. Нам немного сейчас не хватает опытных игроков ротации. Возможно, это моя ошибка, что мы играли узкой ротацией и поэтому выиграло Запорожье.



Есть два варианта: или будем подтягивать свою молодежь или искать усиление. Сейчас я не готов об этом сказать.



Станислав Овдеенко, защитник "Запорожье-ZOG":



- Этот поединок был довольно сложный для нас и пусть счет на табло не вводит никого в заблуждение. Мы выиграли концовку и поэтому такая разница по очкам, но матч был очень напряженный. Долго к нему готовились, хорошо разобрали соперника, знали сильные и слабые стороны команды. Пытались играть дисциплинировано, доводить мяч в нападении куда надо, чтобы это повлияло на результат. В итоге терпением, тяжелым трудом, защитой довели игру до победы.



Мы знали, что не будет легкой игры, потому что в прошлом году с этой командой не было легких побед. Мы в каждой игре рубились. Мы знали, что и они на нас хорошо настраиваются и нам нужна была победа. Просто мы действовали по нашему плану. Терпеливо и через защиту мы достигли своей цели.



Дмитрий Щиглинский, главный тренер "Запорожье-ZOG":



- Матч не был легким в силу тех причин, что за команду Луцка играет много представителей, которые побывали у нас здесь, в Запорожье играли, и воспитанниками являются и поиграли. И вообще в целом состав у Луцка, основной костяк команды состоит из опытных игроков, причем достаточно хороших и мастеровитых и они сегодня были неплохо готовы. Это видно было по игре и как они играли с "Днепром" и их выездное первое турне в Харьков и Кременчуг. Поэтому мы настраивали ребят на борьбу, что нужно справиться с лидерами. Не все получалось, первые две четверти действительно не все получалось – и в нападении у нас были сложности. С этим будем разбираться, пересматривать видео. Я не совсем доволен, как команда нападала – было много сумбура, индивидуальных действий, мяч не двигался. Поэтому мы в раздевалке поговорили в перерыве, я обратил внимание на это и хорошо, что ребята услышали и исправили это. Во второй половине уже была немного совсем другая игра.



Возвращаясь к защите, меня не радует то, что мы проиграли свой щит. На нашем щите собрали 15 подборов – это очень много. Были эпизоды, когда команда неплохо защищалась в течение 22-23 секунд и на последней секунде через руки шла атака, нужно подобрать этот мяч, убежать в отрыв, развивать быстрый прорыв. Но команда Луцка подбирает на нашем щите мяч, имеет второй шанс, а то и добивает – эти эпизоды мне не понравились. В целом победа есть победа, но эта победа приносит моральное удовлетворение. Но я понимаю, что в этой игре было совершенно очень много ошибок. Я не совсем доволен той игрой, которую команда демонстрировала в нападении. Будем разбираться, смотреть видео, делать выводы. Следующие игры у нас очень сложные, к нам приезжает команда "Николаева" и "Кривбасса". У нас есть время на подготовку, будем готовиться.

Павло БУРЕНКО: «Дуже приємно грати в таких умовах, як у Запоріжжі»

Найкращого дебюту й не придумаєш: твоя команда перебуває на третьому місці за підсумками чотирьох матчів чемпіонату, у двох із них, ти – найрезультативніший гравець свого клубу. Мова про новачка баскетбольного клубу “Запоріжжжя-ЗОГ” Павла Буренка. Хоча сам 26-річний плеймейкер скромно розмірковує про свої успіхи у своїй новій команді.

- Перший матч у складі “Запоріжжя-ЗОГ” із “Біпою” для мене був дуже складним, - ділиться із прес-службою клубу Павло Буренко. - Через травму я не тренувався десять днів і перед тим матчем встиг провести тільки декілька повноцінних тренувань. Тому було важко, особливо наприкінці гри. Тоді допустив прикру втрату і перестав контролювати хід матчу. Вже потім, у наступному поєдинку з “Хіміком” зіграв трохи краще, але все одно, перебував ще не в тій формі, в якій хотів би бути. Це все негативний наслідок передсезонної травми. Зараз я готовий на 60-70 відсотків.


- Запорізькі вболівальники прагнуть більше знати про одного із лідерів своєї команди. Розкажіть, звідки ви родом і коли почали займатися баскетболом?


- Родом із міста Краматорськ Донецької області, де й почав займатися баскетболом. Коли набирали хлопців у шкільну баскетбольну команду, я якраз був відсутній. Та згодом товариш запропонував спробувати. Мені тоді було десять років. З того часу і захопився баскетболом. Спершу грав на рівні чемпіонату області, в 9-му класі спробував свої сили в іграх чемпіонату України, а в 11-му мене вже запросили до южненського “Хіміка”.


- Незабаром стався виклик до лав юніорської збірної України. Розкажіть детальніше як все було.




- Так. Після сезону у складі “Хіміка”, мене запросили до збірної України U-18. Я потрапив до остаточної заявки із 12 гравців. Із нами тоді працював Олег Рубан, який довіряв мені. Також залучався до ігор збірної на Всесвітній Універсіаді в Китаї. Там ми посіли дев'яте місце. Ну а потім був виклик до головної національної команди країни. Я потрапив до розширеного списку збірної. Було це, здається, напередодні Євробаскету-2013. Закріпитися у складі завадила травма.

- У вашій спортивній кар'єрі солідний список клубів українського чемпіонату. Де було працювати найкомфортніше?


- Мабуть все ж таки у “Донецьку”. Донецьк та Краматорськ майже однаково рідні для мене міста. Якби не ця ситуація, я підписав би довічний контракт із цим клубом. Звісно, якби мені такий запропонували. Там мене все влаштовувало – поруч сім'я, рідні та близькі.

- Тим не менш у Миколаєві, де ви провели всього півроку, вболівальники прийняли вас теж дуже тепло. Організували справжній фан-клуб – завели у соціальних мережах сторінку про вас.


- У Миколаєві говорили, що я нагадую їм Олександра Раєвського, справжню легенду миколаївського баскетболу. Ми чимось були схожі з ним, вболівальникам це подобалося. Мені комфортно було і в цьому місті, і в Івано-Франківській “Говерлі”. Я намагаюся віддаватися на повну в кожній команді, тому люди добре ставилися до мене. В Запоріжжі збираюся робити це ж саме.


- Погравши в Україні, згодом ви спробували свої сили в іноземних чемпіонатах. Яким був той досвід?


- Досвід за кордоном – це в першу чергу спілкування з іноземними гравцями. Наприклад той же Каспарс Камбала, який грав у Євролізі. У Латвії дуже сильний чемпіонат. Із багатьма командами було цікаво боротися. Нинішній чемпіонат України теж дуже виріс у порівнянні з двома попередніми. У російській Суперлізі, наприклад, зараз чемпіонат в баскетбольному плані слабший нашого, я там нічого нового не почерпнув.

- У 2015 році на Матчі Всіх Зірок Латвії ви стали переможцем конкурсу триочкових кидків. Посилено працюєте над цим елементом?


- Взагалі ні. Але якраз тоді інтенсивно відпрацьовував дальні кидки. Приходив у той зал разом з дружиною, ми облаштовували стійки з м’ячами так само, як це буде на конкурсі і я кидав. Якимось дивом вийшло, що виграв цей конкурс.

- А як вам теперішній домашній зал арени “Запоріжалюмінбуд”?


- Багато разів доводилося грати проти запорізької команди на цьому майданчику. Тут – одні з найактивніших вболівальників в Україні. Схожу атмосферу переживав у Миколаєві, Івано-Франківську та Кривому Розі. Мені дуже приємно грати в таких умовах, як в Запоріжжі. Вболівальник жене команду вперед, завжди активно підтримує.


- Зараз баскетбольний клуб “Запоріжжя-ЗОГ” перебуває на третьому місці в турнірній таблиці. Як вважаєте, команді вдасться у цьому сезоні поборотися за лідируючі позиції у Суперлізі Парі-Матч?


- Дуже приємно дивитися таблицю і бачити нас на третьому місці. І нам, гравцям, і керівництву клубу. Запевняю, що зробимо все можливе аби залишатися у верхній частині турнірної таблиці. Ми розуміємо головне - треба виходити на кожен матч і битися. Кожного суперника можна обіграти. Звісно, що є кілька фаворитів, але з нами теж треба рахуватися. Я сподіваюся, що нам вдасться триматися серед лідерів і радувати грою своїх прихильників.

- Дякуємо за інтерв'ю!

По матеріалам прес-служби БК “Запоріжжя-ZOG”

интересные материалы -продолжайте не футболом одним "живем" !

ВСЕУКРАЇНСЬКА ЮНАЦЬКА БАСКЕТБОЛЬНА ЛІГА: СЕЗОН СТАРТУВАВ У ЗАПОРІЖЖІ!

У Запоріжжі стартував сезон в рамках Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги (ВЮБЛ). Першими в боротьбу вступили команди юнаків старшого віку, складені з гравців 1999 і 2000 років народження.
На церемонії відкриття президент федерації баскетболу Запорізької області Валерій Елькінсон побажав, щоб за підсумками останнього року навчання учасники змагань підсилили склади професійних баскетбольних клубів України.

Суперниками запорізьких юнаків з ДЮСШ-12 у групі "G" стали збірна Донецької області, та СДЮШОР-5-ДУФК з Дніпра.


Результати

1 тур

ДЮСШ №12-2000 - СДЮШОР-5-ДУФК - 55:80;

ДЮСШ №12-1999 - збірна Донецької області - 79:83.

2 тур

ДЮСШ №12-2000 - збірна Донецької області - 67:88;

ДЮСШ №12-1999 - СДЮШОР-5-ДУФК - 72:82.

3 тур

збірна Донецької області - СДЮШОР-5-ДУФК - 73:95;

ДЮСШ №12-1999 - ДЮСШ №12-2000 - 81:56.

ГРАВЦІ БК "ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG" ЗАПРОШУЮТЬ ЗЕМЛЯКІВ НА ТРИБУНИ!

Набирає обертів Суперліга Парі-Матчз баскетболу. Тому кожен матч є важливим для запорізького колективу.


"Ми робимо все, щоб відвідування Палацу спорту «Запоріжалюмінбуд» перетворювалося на справжнє свято для запорізьких любителів баскетболу, - підкреслює Олександр Рибалко, капітан БК «ЗАПОРІЖЖЯ- ZOG». - Адже проявляємо волю і характер, демонструємо видовищну і змістовну гру. Саме ці складові допомогли нам вже здобути чотири перемоги на старті нового сезону.
Тож, користуючись нагодою, запрошуємо запоріжців на баскетбол".

Нагадаємо, що з миколаївською командою запорізькі баскетболісти в минулому сезоні двічі обмінялися перемогами (вдома і в гостях): 1 листопада в Миколаєві – 80:63 (11:24, 16:17, 24:11, 29:11), 28 листопада в Запоріжжі – 88:63 (28:19, 13:18, 20:20, 25:26), 9 січня в Миколаєві – 59:75 (15:22, 17:19, 14:20, 13:14), 20 лютого в Запоріжжі – 77:82 (21:18, 14:26, 22:15, 20:23). Найвлучнішим гравцем за підсумками чотирьох зустрічей був Станіслав Овдєєнко, який записав до свого активу 88 очок. Разом із ним до сімки бомбардирів запорізького клубу входять: Олександр Рибалко – 50 пунктів, Антон Буц – 36, Максим Теряник – 31, Яків Змитрович і Юрій Кондраков – по 18, Антон Саєнко – 14. У складі МБК «Миколаїв» найвищу результативність продемонстрував Олексій Онуфрієв (64 очка). До числа снайперів також увійшли: Артем Чемякін – 54 очки, Олександр Шостуха – 29, Максим Лук’янов – 28, Олександр Цикалюк – 17, Ілля Жуковський – 16. Втім, жоден із них у миколаївському клубі не залишився.

ВИГРАВАЙТЕ ДВІ ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ!

Шановні запоріжці! БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG», спільно з партнерами клубу, запроваджує під час великої перерви матчів різноманітні конкурси для шанувальників баскетболу.
Зокрема, у цьому сезоні вже проводяться конкурси зі штрафних кидків на призи від ТМ Parimatch. На жаль, дорослі вболівальники замало приділяють увагу конкурсу, хоча саме для них ТМ Parimatch підготовлені цікаві призи, які неможливо вручати дітям. До того ж, саме серед переможців цього конкурсу ТМ Parimatch наприкінці сезону розіграє фінальний Суперприз.
Варто додати, що вже з наступного домашнього матчу, що відбудеться у п'ятницю, 21 жовтня, БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG», разом з Федерацією баскетболу України, розпочинає новий регулярний конкурс, переможець якого отримує 2000 гривень! Учасникам для перемоги потрібно лише влучити в кошик з середини баскетбольного майданчика.
Претендентам на участь у конкурсі треба залишити відривну частину свого квитка в спеціальному контейнері біля входу до ПС "ЗАБ". Далі шляхом лотереї обираються власники трьох квитків, які прийматимуть участь у конкурсі. Номера секторів, ряд та місця оголошуються ведучим після закінчення першої половини гри. Учасники конкурсу матимуть лише одну спробу для того, щоб закинути м’яча до кошика із середини ігрового майданчика.

«ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» У ЗАХОПЛЮЮЧІЙ БОРОТЬБІ ПЕРЕМАГАЄ «МИКОЛАЇВ»

БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» - МБК «МИКОЛАЇВ». 88:84 (23:19, 19:13, 20:22, 26:30).

Запоріжжя. 21 жовтня. Палац спорту ПАТ «ЗАБ». 848 глядачів.


Судді: М. Амбросов, Р. Пономаренко, А. Бабик.


БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG»: Рибалко (13 + 7 передач), Буренко (20 + 7 передач), Камусакі, Конате (12 + 10 підбирань), Змітрович (10 + 11 підбирань); Кондраков (5), Буц (6), Саєнко, Овдєєнко (22 + 6 підбирань).


МБК «МИКОЛАЇВ»: Горбатюк (1), Кушніров (23 + 9 підбирань), Тонченко (10 + 11 передач), Швець (3 + 6 підбирань), Іванов (15); Заплотинський, Хохоник, Онуфрієв (16), Мусієнко (12), Лебединцев, Шепіль, Анікієнко (4 + 5 підбирань).


Кидки з гри: 2-очкові – 19/43 – 23/39, 3-очкові – 12/33 – 10/27. Штрафні кидки: 14/21 – 8/11. Підбирання м’яча: 25/21 – 26/8.



Мабуть, пам’ятаючи про свою перемогу над запоріжцями в цьогорічному Меморіалі В’ячеслава Гаврилова, гості протягом перших трьох хвилин почувалися досить впевнено, довівши свою перевагу зусиллями Олександра Кушнірова до п’яти пунктів (6:1). До речі, цей гравець з 12 очками став найрезультативнішим у стартовій чверті. Запоріжці відповіли кількома стрімкими проривами Павла Буренка, котрому у двох поспіль атаках вдалося встановити рівновагу. А потім за справу взявся головний бомбардир господарів Макс Конате, після слем-данку якого, за рахунку 12:6, наставникові «Миколаєва» Сергію Кірлану довелося взяти тайм-аут. Не допомогло, бо Конате, Буренко і Змітрович (він 5 разів вигравав боротьбу за відскоки м’яча) не думали зупинятися, й невдовзі перевага команди Дмитра Щиглінського сягнула 10 пунктів – 18:8. Однак до перерви гостям вдалося скоротити відставання до 4 очок.


У другій чверті роль лідера запорізької команди виявилася до снаги не тільки капітанові команди Олександру Рибалку, котрий протягом перших 20 хвилин відзначився 5 результативними передачами, а й Павлові Буренку, який довів свій особистий актив до 13 очок. Тричі господарям вдавалося створювати 12-очковий відрив, а на велику перерву вони пішли, маючи комфортну перевагу в 10 пунктів – 42:32. Втім, віддамо належне й гостям, які відчайдушно намагалися внести злам у хід зустрічі. Насамперед, це стосується Кушнірова, котрий приніс у командну скарбничку 16 очок і здійснив 6 підбирань.


Під час великої перерви можна було пересвідчитися, що глядачі вибухають овацією не тільки на адресу професіоналів баскетболу. Після столиці та Черкас до Палацу спорту ПАТ «ЗАБ» завітав конкурс влучності для уболівальників, який започаткувала Федерація баскетболу України. Символічно, що саме аматор із Запоріжжя Віталій Бондаренко першим в нинішньому сезоні влучив у кільце з центру (!) ігрової арени. Цей кидок приніс йому грошовий приз у сумі дві тисячі гривень.


А у традиційному конкурсі шанувальників баскетболу на призи титульного спонсора чемпіонату Суперліги та БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» - букмекерської компанії «PARIMATCH» - перемогу святкував десятирічний Андрій Буланов, який продемонстрував найкращу влучність серед юних уболівальників.


Головні ж події розгорнулися у третій чверті, на старті якої гостям зусиллями Олександра Кушнірова, Дениса Іванова та Антона Мусієнка вдалося не тільки скоротити відставання, а й встановити рівновагу – 42:42. Більш того, на 24-й хвилині миколаївці вийшли вперед – 48:47. Сталося це через помилки господарів у захисті, передачах та поспішність у завершальній стадії атак. На щастя, вирішальне значення мали два влучні кидки з-за дуги у виконанні капітана БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» Олександа Рибалка, котрий у цій десятихвилинці поповнив командну скарбничку 9 очками. Кращий доробок у цей проміжок часу мав тільки Антон Місієнко (10 пунктів).


У заключному періоді гості ще плекали надію на овертайм, але її перекреслив Станіслав Овдєєнко, в якого, нарешті, пішла гра. Його 13 очок були на вагу золота для запорізької команди, оскільки напруга на ігровому майданчику дійшла апогею за лічені секунди до фінальної сирени. Табло засвідчувало лише триочкову перевагу господарів – 87:84. Однак час уже працював на них. Безумовно, не останньою складовою успішної гри запорізьких баскетболістів стала підтримка уболівальників. Тож гравці "ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG" небезпідставно розраховуватимуть на неї й у наступному матчі з "Кривбасом", що відбудеться у неділю, о 14:00.

Запоріжець Віталій Бондаренко влучним кидком заробляє тисячі гривень!


Баскетбольною Україною подорожує конкурс на влучність для уболівальників. Першим хто влучив з центра поля цього сезону у Суперлізі Парі-Матч став уболівальник із Запоріжжя! У п'ятницю, 21 жовтня, під час перерви матчу "Запоріжжя-ZOG" проти МБК "Миколаїв" наш земляк Віталій Бондаренко влучним кидком вперше заробляє дві тисячі гривень від Федерації баскетболу України!

P.s. Відео влучного кидка у виконанні запоріжця дивіться на офіційному сайті БК "Запоріжжя-ZOG".

«ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» У ДРАМАТИЧНІЙ КІНЦІВЦІ ПОСТУПАЄТЬСЯ «КРИВБАСУ»

«ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» - «КРИВБАС» (Кривий Ріг). 58:59 (16:16, 23:19, 4:17, 15:7).

Запоріжжя. 23 жовтня. Палац спорту ПАТ «ЗАБ».


Судді: М. Амбросов, С. Чебишев, Є. Нагорний.


«ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG»: Рибалко (9), Буренко (2), Камусакі (8), Конате (11), Змітрович (5); Кондраков (8 + 5 підбирань), Буц (2 + 5 підбирань), Саєнко (3 + 5 підбирань), Овдєєнко (10).


«КРИВБАС»: Бояркін (2 + 8 передач), Попов (10 + 6 підбирань), Мальчевський (6), Тихонов (18 + 6 підбирань), Глєбов (4); Шундель (4), Липовцев (7 + 5 підбирань), Вільховецький (2), Нікітін (6), Ворнік.


Кидки з гри: 2-очкові – 15/33 – 20/35; 3-очкові – 4/21 – 3/23. Штрафні очки: 16/21 – 10/15. Підбирання м’яча: 27/11 – 25/11.


Навряд чи над запорізькими баскетболістами тяжів негативний підсумок зустрічей з «Кривбасом» минулого сезону. Швидше за все, вони планували продовжити переможну серію ігор й утриматися на четвертій позиції турнірної таблиці. Однак не так сталося, як гадалося.


Вже у стартовій чверті гості, серед яких виваженими діями відзначалися Віталій Мальчевський (саме він кидком з-за дуги відкри рахунок у матчі) та недавній гравець запорізького клубу Микола Вільховецький, натякнули, що мають намір помінятися з господарями місцями. Побудувавши щільний захист, «Кривбас» вів у рахунку до останньої хвилини періоду, доводячи свою перевагу до 8 пунктів. І лише під завісу періоду зусиллями Макса Конате, Юрія Кондракова та Олександра Рибалка запоріжцям вдалося встановити рівновагу.


У другій десятихвилинці «ЗАПОРІЖЖЮ-ZOG» вдалося налагодити командні дії. На 12-й хвилині Рибалко «трюльником» вперше вивів свою команду вперед (19:18), втім, ненадовго. Після тайм-ауту від керманича «Кривбасу» Валерія Плєханова його підопічні на деякий час захопили ініціативу, згодом табло тричі фіксувало рівновагу, а черговий кидок з-за дуги від Рибалка перед самісінькою великою перервою дав можливість господарям піти на відпочинок з відривом у чотири очки (39:35) та в оптимістичному настрої. На той час Олександр Рибалко з 8 очками очолив список снайперів своєї команди, але поступався двома пунктами найрезультативнішому з криворожан – Дмитрові Тихонову.


Під час великої паузи в матчі відбулися традиційні конкурси серед глядачів на влучність баскетбольних кидків. На жаль, жодному з претендентів на грошовий приз від ФБУ не вдалося влучити у кошик з центру ігрової арени. А от володаркою призу від ТМ Parimatch стала 15-річна Даша Волкова, яка краще за хлопців виконала штрафні кидки.


Те, що сталося протягом перших восьми хвилин третьої чверті, мабуть, увійде до переліку парадоксів нинішнього чемпіонату Суперліги Парі-Матч. Господарі примудрилися програти цей ігровий відрізок з рахунком 0:17! Вони не спромоглися нейтралізувати згадуваного вище Тихонова, якому вдалося збільшити власний очковий доробок до 16 пунктів, а головне – поступилися в боротьбі за відскоки м’яча – 9:13. Перевага гостей сягнула 13 пунктів, однак Станіславові Овдєєнку вдалося скоротити відставання ло 9 очок – 43:52.


На початку заключного періоду Антон Буц і Макс Конате наблизили запорізьку команду до суперника ще на 4 пункти. Уболівальники почали скандувати «Віримо в команду!», а наставник гостей узяв хвилину, аби повернути впевненість своїм підопічним. «Кривбас» на той час через перебір фолів втратив одного зі своїх лідерів Дмитра Липовцева, але це не позначилося на бойовому дусі команди. Навіть тоді, коли гості з порушенням правил зупинили Юрія Кондракова при виконанні триочкового кидка, і той, вдало реалізувавши три штрафні, вивів свою команду вперед – 55:54. І дійсно, Віталій Мальчевський влучним кидком здалеку повернув перевагу своїй команді – 57:56. Йшла передостання хвилина основного часу. А запам’яталася вона п’ятьма (!) безрезультатними атаками запоріжців. Нарешті, кидок Овдєєнка досяг мети – 58:57. Однак останнє слово було за гравцем «Кривбасу» Сергієм Поповим, котрий вдало скористався ситуацією внаслідок безпорадності господарів на підбиранні м’яча.

Пресс-конференция после матча БК "Запорожье" – "Кривбасс"



Сергей Попов, защитник "Кривбасса":



- Мы настраивались, у нас была плохая игра с "Днепром". В защите мы играли хорошо и почему-то мы не можем найти себя в нападении. Мажем броски или просто вырываемся вперед и потом какая-то стоячка происходит. Собственно вы сегодня это видели, как мы оторвались на 13 очков, но все равно нас догнали. Но слава богу, что в конце я забил два очка и мы выиграли.



Валерий Плеханов, главный тренер "Кривбасса":



- Спасибо вашей команде. Мы знали ее сильные стороны. Скажу больше, основных ваших игроков практически всех – Овдеенко, Конате и Буренко я долгое время тренировал, поэтому их сильные стороны мы, конечно, знали. Нас продолжает преследовать неуверенность в своих силах. Не знаю, что еще ребятам говорить. Мы можем выдать образцово-показательную третью четверть, когда игроки соперников восемь минут не могли выбросить вообще в сторону кольца мяч. При этом мы можем абсолютно спокойно и расхлябанно играть следующую четверть, когда из пятерки защищающихся постоянно один-два человека постоянно выпадали. Мы можем в последних трех решающих атаках проиграть семь подборов – просто фарт какой-то. Мне такая игра не нравится, потому что мы по-прежнему в каком-то очень длительном поиске. Когда этот поиск закончится, я не знаю. Самое обидное, что после каждой игры мы разбираем ошибки, пытаемся вселить уверенность в игроков. Но вот даже сейчас идем с Сергеем и он говорит, что не может от этой зажатости избавиться. Причем могу сказать, что внутри коллектива, я считаю, у нас очень добрая атмосфера, ребята друг к другу в бытовом плане уже притерлись. Но, к сожалению, в баскетболе у нас случаются проблемы.



Сегодня у нас было две проблемы. Когда на второй минуте, присутствуя на площадке сломался Коля Вильховецкий, я вынужден был без замены держать Бояркина. Естественно его свежесть к концу была под вопросом. Но у нас нет другого маленького. Есть игрок дубля, но в это же время сегодня они играли с "Каштаном". Большой проблемой для нас стал пятый фол Липовцева. Это человек, который в принципе очень надежно отыграл в защите, где-то попал несколько важных очков и, конечно, нужен был в ротации в конце. К сожалению, не сложилось. Те ребята, которые находятся в поиске, сегодня как обычно играли не на своем уровне. Именно с этим я связываю такие проблемы в окончательном результате. Есть идея, как с этим побороться. У нас очень тяжелый выезд был, могли и с "Днепром" лучше сыграть. Но играем так, как играем. По защите в принципе справились так, как хотели – четыре трехочковых от вашей команды это то, на что мы настраивались, чего мы хотели добиться. Все равно в конце проиграли подборы – еще одно условие, о котором мы договаривались, не сложилось. Мы его катастрофически проиграли в "Днепре", здесь чуть лучше. Но все равно мы не имеем права так небрежно играть с подборами, тем более в последние минуты. Хочу отдать ребятам должное за боевой дух. Эта команда по боевому духу начинает напоминать прошлогоднюю. Если так будет продолжаться, я думаю, что те шероховатости, которые есть, мы преодолеем. Я в этом уверен. Пока не дает результат введение новых комбинаций, пока не будет веры в себя, будут вот такие концовки. Я об этом говорил в "Днепре", об этом говорю и здесь. Еще раз отдаю должное вашей команде и вашим зрителям. Очень дружно, очень некомфортно гостям и я считаю, очень боеспособный коллектив, который в этом году преподнесет много сюрпризов.



Юрий Кондраков, защитник БК "Запорожье":



- Спасибо нашим болельщикам, они очень помогают нам играть, было очень приятно. Не хватило одного очка всего лишь. Разочарованы, поражение в одно очко всегда обидно очень.



Дмитрий Щиглинский, главный тренер БК "Запорожье":



- Команда "Кривбасса" проповедует очень жесткий стиль игры от защиты. В какой-то степени я не смог достучаться до ребят или неправильно подготовил именно к такому стилю игры. Команда сначала не могла адаптироваться к такой плотной защите. Но потом за счет того, что ребята стали сами защищаться, прежде всего, у себя, создавая проблемы и не давая забивать команде Кривого Рога, отсюда пошли подборы, быстрые атаки наши. Тот стиль, в который мы играем и который мы стараемся развивать, у нас начал получаться. Когда мы приходили в стационарное нападение после забитого мяча, нам было очень сложно. Когда мы на ходу, когда у нас есть пространство для взаимодействий, когда есть пространство для открываний, тогда у нас игра получается лучше. В целом я должен сказать, что если команда проигрывает в одно очко, то виноват, прежде всего, тренер. Поэтому я беру всю ответственность за это поражение на себя. Возможно, в концовке я не совсем дал то задание, не ту опцию мы сыграли, которая нам бы позволила выиграть. Есть разочарование от поражения. Мы заслуживали победы, как и команда противника. Но последние атаки они смогли забить, а мы нет и в этом наша проблема, прежде всего, моя.



Своих ребят хочу поблагодарить за то, что они так самоотверженно бились во второй половине, смоли остановить команду Кривого Рога, переломить в какой-то степени поединок, вышли вперед. Но в конце "Кривбассу" повезло немного больше, чем нам. Вы видели, что в конце у нас были эпизоды, где мы должны были по сути забивать. Не забили, получили в обратку, а здесь уже было слишком мало времени, чтобы забить победный мяч.



Некоторые игроки основного состав не совсем ярко сыграли как в прошлой игре. Хотя они в прошлой игре играли очень неплохо и провели достаточно много времени на площадке, игра была по накалу тоже очень высокого напряжения. Я думаю, просто тех эмоций, которые они выплеснули в прошлой игре, прошли сутки после той игры, у них сегодня не было. Поэтому во второй половине я практически второй состав выпустил, играло три человека второго состава и они смогли завестись, смогли защититься, они подтянулись в счете.



У Буренко нет травмы, я принял такое решение не выпускать его в последней четверти. Кондраков очень активно вошел в игру, неплохо смотрелся, почему бы и нет. У нас ни у кого нет в команде забронированного места. Каждый выходит и доказывает свою состоятельность своей игрой.

У четвер, 27 жовтня, на запорізький клуб чекає надскладне турнірне випробування під час виїзного протистояння проти столичного «Будівельника», що повернувся до баскетбольної еліти України після річного перебування у так званій альтернативній Суперлізі.


До сезону кияни готувалися під орудою наставника національної збірної Євгена Мурзіна. Тому цілком очікуваним було поповнення «Будівельника» свінгменом головної команди України Русланом Отверченком. Втім, головні ролі в нинішньому складі клубу належать двом американським легіонерам – гравцеві задньої лінії атаки Генрі Ллойду Дугату, котрий попередній сезон провів у французькому «Гаврі», та центровому Келвіну Джерому Годфрі з малайзійського «Вестспортса». І не забуватимемо про присутність Артема Буцького, котрий завжди проти колишніх одноклубників із Запоріжжя грає з подвійною енергією, не менш досвідчених Артура Дроздова і Михайла Анісімова.


Наразі кияни перебувають у чільному квартеті Суперліги Парі-Матч, але сезон для них розпочинався невдало – з поразки у Кривому Розі. Згодом «Будівельник» поступився в Черкасах і вдома від головного опонента – южненського «Хіміка». Тож не виключено, що процес кадрового підсилення столичного клубу триватиме, адже головною метою на сезон Євген Мурзін оголосив чемпіонство.

«БУДІВЕЛЬНИК» на домашньому паркеті перемагає «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG»

Вложение:

Київ.jpg [ 158.1 Кб | Просмотров: 5151 ]

«БУДІВЕЛЬНИК» (Київ) – БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» - 108:84 (40:14, 29:24, 15:21, 24:25).

Київ. 27 жовтня. Палац спорту. 750 глядачів.

«БУДІВЕЛЬНИК»: Луценко (12 + 5 передач), Горбенко (10 + 7 передач), Анісімов (17 + 5 підбирань), Приймак (6), Буцький (6 + 8 підбирань); Дугат (11 + 6 передач), Зотов, Вінтоняк (9), Дроздов (13), Отверченко (22).


БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG»: Рибалко (11), Буренко (12 + 7 передач), Камусакі, Конате (22 + 7 підбирань), Змітрович (6); Вад. Биков (11), Кондраков (7), Буц (8), Саєнко (3), Овдєєнко (4), Міхеєв.


Кидки з гри: 2-очкові – 28/39 – 17/37; 3-очкові – 14/28 – 11/27. Штрафні очки: 10/11 – 17/18. Підбирання м’яча: 27/8 – 16/9.



Вважалося, що звітний матч стане окрасою туру, на що налаштовувало сусідство суперників у турнірній таблиці. Але підопічні Євгена Мурзіна спростували такі прогнози, довівши, що саме вони, а не гості є найрезультативнішою командою чемпіонату Суперліги Парі-Матч.


Забігаючи наперед, зазначимо, що «Будівельник» встановив кілька рекордів нинішньої першості, продемонструвавши найвищу результативність у стартовій чверті, першій половині та матчі в цілому. Щодо запорізької команди, навіть важко пригадати, коли вона настільки безпорадно виглядала у першому періоді. Безпорадність гостей у нападі не компенсувалася надійністю в захисті, чим скористалися високорослі київські баскетболісти, насамперед, Михайло Анісімов. Останній почувався досить вільно під щитом суперника і вже протягом перших семи хвилин записав до свого активу 11 очок. Поява ж на ігровому майданчику Руслана Отверченка і Артура Дроздова допомогла господарям піти на першу перерву за рахунку 40:14. Якщо застосувати боксерську термінологію, для запоріжців це був справжній нокдаун.


У другій чверті команді Євгена Мурзіна вдалося збільшити перевагу дише на п’ять пунктів, але їхня мобільність в атаці, безпомилкові результативні передачі м’яча, виправдана ставка на триочкові та кидки з середньої дистанції свідчили, що долю матчу вирішено. Тим більше, що гості не йшли на загострення – жодного фолу протягом десяти хвилин.


Третій період зустрічі розпочався за рахунку 69:38 на користь «Будівельника». Мабуть, тому кияни зменшили свою активність в атаці, тож команді Дмитра Щиглінского вдалося виграти не тільки цю десятихвилинку, а й заключну. Щоправда, це не позначилося на кінцевому підсумку матчу, але треба визнати що в діях запоріжців з’явилася розкутість. Саме вона дозволила проявити себе з кращого боку Вадимові Бикову. Він провів на ігровому майданчику менше 9 хвилин, але встиг запам’ятатися трьома влучаннями з-за дуги.


На розбір польотів у запорізького клубу є п’ятниця. А вже у суботу на нього чекає чергове виїзне випробування – у Черкасах.

У Черкасах, 29 жовтня, баскетболісти "Запоріжжя-ZOG" протистоятимуть «Черкаським Мавпам».

Нагадаємо, що в минулому чемпіонаті «Черкаські Мавпи» зарекомендували себе одним із найбільш незручних суперників для БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG». Вони тричі доводили свою перевагу: в Черкасах – 30 жовтня (76:70) і 29 грудня (96:92), у Запоріжжі – 26 листопада (85:57). І лише 18 лютого підопічні Дмитра Щиглінського спромоглися на реванш – 82:75. Втім, гравець запорізького клубу Станіслав Овдєєнко став найрезультативнішим у за підсумками чотирьох матчів – 62 очки. Лише трьома пунктами йому поступається головний снайпер черкаської команди – екс-центровий національної збірної Станіслав Завадський.


Втім, нинішнього сезону цей досвідчений гравець пробує свої сили в чемпіонаті Тунісу. Натомість, до Черкас повернулися кілька гравців, які свого часу виступали за місцеву команду, зокрема, Андрій Кальніченко та добре знайомий запорізьким шанувальникам баскетболу Ігор Чумаков. Вписався до складу команди Максима Міхельсона американський легіонер Стейсі Девіс, який в середньому протягом матчу набирає по 13,7 очка. Тож мета, яку ставить перед «Черкаськими Мавпами» керівництво клубу, - пробитися до п’єдесталу, є цілком реальною.

P.s. Пряма трансляція - на офіційному сайті БК "Запоріжжя-ZOG"

Юрій КОНДРАКОВ: «Психологічно готовий до здійснення вирішальних кидків на користь БК «Запоріжжя-ZOG»

Головний тренер БК «Запоріжжя-ZOG» Дмитро Щиглінський після матчу Суперліги Парі-Матч проти криворізького «Кривбасу» відзначив дії молодого захисника команди Юрія Кондракова. Саме час, щоб шанувальники баскетболу більш детально познайомилися з перспективним баскетболістом, який вже знаходиться на олівці в Максима Міхельсона, наставника молодіжної збірної України.


- Родом я з Луганська, - розпочинає нашу розмову Юрій Кондраков. - Мати, Оксана Юріївна, багато років відпрацювала в системі охорони здоров'я. А батько, Сергій Юрійович, приватний підприємець. Після початку бойових дій на Донбасі, батько перебрався до Харкова. Тоді як мати, і ми разом з братом та дідусем - до Запоріжжя. Відверто кажучи, коли їхали, гадалося, що це лише на декілька тижнів. Однак іде вже третій рік…


- Повернемося до часів вашого дитинства. Коли потрапили до Світлани Левченко, вашого першого тренера?


- Мені було лише сім років, коли мати вперше привела мене до баскетбольної секції. Тоді навіть моєї вікової групи там ще не було, доводилося тренуватися зі старшими хлопцями. Виходить, що в баскетболі - ще з першого класу. І, коли однолітки після школи тинялися дворами - я займався в спортивній секції.


- Чи вплинув на цей вибір тоді ваш дідусь, Юрій Велігура, відомий запорізьким любителям баскетболу багаторічний тренер легендарної «Козачки-ЗАлК»?


- Безумовно! Саме він тоді сказав матері, що нам варто продовжувати баскетбольну династію. Порадивши їй не тільки відвідувати зі мною баскетбольну секцію, а й матчі команд майстрів, що відбувалися в Луганську.


- Пригадайте найбільші баскетбольні успіхи у шкільні роки.


- Декілька разів ми здобували перемоги під час чемпіонатів Луганської області. На жаль, в чемпіонатах України серед однолітків ми жодного разу участі не брали.


- Цікаво, а як тоді вийшло, що ваш молодший брат вирішив стати професійним футболістом?


- Данило обрав власний життєвий шлях. Наразі він захищає кольори запорізького «Металурга», що виступає в другій лізі національної першості.


- Пригадайте тоді і про власні перші кроки в професійному спорті.


- Професійну кар'єру розпочав у луганському БК «ЛЕКС» ОСДЮШОР в першій лізі чемпіонату України. Проте через початок бойових дій на Донбасі, ми так і не пройшли всю турнірну дистанцію до кінця. А в серпні 2014 року довелося переводитися з Луганського національного університету до Запорізького національного технічного університету (ЗНТУ).


- І саме в складі цієї вузівської команди ЗНТУ, 2015 року, стаєте переможцем Студентської баскетбольної ліги України?


- Так, тоді в ЗНТУ підібрався конкурентноспроможний колектив. Зокрема, мова йде про Томаса Камусакі та Максима Теряника - баскетболістів з досвідом виступів у Суперлізі. Та й інші гравці також зробили тоді чималий внесок у нашу перемогу.


- Наразі ж це і є найвищим досягненням у вашій спортивній кар'єрі?


- Найвищим досягненням є те, що закріпився в складі команди Суперліги.


- На ваш погляд, а що заважає це зробити іншим молодим баскетболістам, які виділяються, хоча б, у тій же студентській лізі?


- Гадаю, що неможливо робити так, як у фільмі «За двома зайцями». Варто одразу визначитися зі своєю метою: або це навчання, заради подальшої роботи за фахом, або - великий спорт. Чув, що дехто закінчує вузи з червоними дипломами і добивається значних успіхів у професійному спорті. Але це, так би мовити, швидше є винятком із правил.


- У продовження теми фільму «За двома зайцями». Останнім часом баскетболісти БК «Запоріжжя-ZOG» одружуються, у них народжуються діти. Як щодо справ на особистому фронті?


- У мене є дівчина, Лілія.


- Чи знайомить вона вас з цікавими місцями нашого міста?


- Мені здається, що наші міста дуже схожі. У Запоріжжі є більш масштабніші пам'ятки природи та архітектури, такі як острів Хортиця чи гребля ДніпроГЕСу. Проте і в Луганську безліч красивих парків, музеїв, соборів.


Зі своєю дівчиною або з друзями, часто гуляємо центральним проспектом, Набережною магістраллю, у порту та поблизу греблі ДніпроГЕС, у парку культури та дозвілля «Дубовий гай». Також відвідуємо кінотеатри і кафе.


- А що ви можете сказати про запорожців, зокрема, які підтримують команду в ПС «ЗАБ»?


- Запорізькі вболівальники, вважаю, найкращі в Україні! Завжди допомагає їхня підтримка. Тому вболівальники – наш шостий гравець. Узяти хоча б останній домашній двобій проти «Кривбасу». Саме завдяки підтримці трибун, команда зуміла повернутися до гри після провальної третьої чверті.


Коли граєш за переповнених власних трибун - завжди відкривається друге дихання. Варто додати, що запорізькі вболівальники підтримують нас і в соціальних мережах. Наприклад, бажають нам успіхів під час виїзних матчів.


- Повертаючись до теми дозвілля. У літнє міжсезоння ви не просто захоплюєтеся стрітболом, а і є діючим чемпіоном Запоріжжя з цієї гри. Загалом, у чому полягають основні відмінності між стрітболом та класичним баскетболом?


- У стрітболі більш жорсткіші правила, ніж у класичному баскетболі. Можна поштовхатися, чи натиснути на суперника. Тому грати на асфальті набагато важче, ніж у ігровій залі. Граю в стрітбол, перш за все, заради задоволення.


- І в конкурсах слем-данків перемагаєте?


- Ні, але під час одного із торішніх турнірів перемагав у конкурсі з виконання трьохочкових кидків.


- Однак цього літа в вашому житті був не тільки стрітбол. Адже вперше отримали запрошення до тренувального табору молодіжної збірної України. Де прямими конкурентами за позицією є Ілля Сидоров з «Хіміка» та Віталій Зотов із «Будівельника». Які враження залишилися від дебютних зборів з вітчизняною молодіжкою?


- Вийшло так, що більшість з баскетболістів раніше вже запрошувалася до табору молодіжної збірної України. Тому вони вже пристосовані до вимог головного тренера Максима Міхельсона. У мене ж більша частина проведеного часу пішла лише на адаптацію.


- І чим ті вимоги відрізняються від того, на чому акцентує увагу Дмитро Щиглінський, наставник БК «Запоріжжя-ZOG»?


- У молодіжній збірній набагато більше уваги приділяється грі в обороні.


- А декілька гравців з молодіжної збірної ще й захищають кольори студентських колективів зі США. Чи встигли щось перейняти з заокеанського досвіду?


- Головні відмінності між нами полягають у розумінні гри. Зокрема, українці з американських вузів є більш розвиненими фізично. Річ у тім, що там вони набагато більше займаються в тренажерній залі. Але, наприклад, у того ж Святослава Михайлюка є чому повчитися як в технічному, так і в тактичному плані.


- Словом, щоб сподіватися потрапити до складу молодіжної збірної України, вам слід ще вдосконалювати власне баскетбольне IQ?


- Постійно працюю над так званою матчастиною. Адже прекрасно розумію, що слід відшліфовувати всі баскетбольні навички під час зборів і тренувань. Тоді, нарешті, можна розраховувати на довгоочікувану стабільність вже безпосередньо під час офіційних матчів.


- Ваш дідусь, Юрій Велігура, постійно відвідує домашні матчі за участю БК «Запоріжжя». Прославлений тренер, можливо, налаштовує вас на ігри, вказує на якісь помилки?


- Звісно, що так! У день матчів завжди нагадує, щоб психологічно налаштовувався вже із самого ранку. Стежить за тим, щоб я завчасно розім’явся, відпрацював кидки. Оскільки переконаний, що тільки так гравець виходить на майданчик у всеозброєнні. Відчуваючи впевненість у собі, за максимальної концентрації.


- Особисто вам комфортніше грається на позиції першого чи другого номерів?


- Комфортніше почуваюся на позиції першого номера. Вважаю, що здатний керувати командними діями безпосередньо на ігровому майданчику. Насамперед, віддавати своєчасні передачі. Хоча, подобається грати і другим номером, вражаючи кільце суперників кидками з далекої відстані.


- Тоді від теорії, переходимо до практики. Приблизно за три хвилини до фінальної сирени в матчі проти «Кривбасу», за рахунку 55:54 на користь БК «Запоріжжя», ви спробували кидком з-за дуги збільшити перевагу своєї команди до чотирьох пунктів. Як вважаєте, через що тоді схибили?


- Тоді я кидав з упевненістю у власних силах. Чому не влучив? Гадаю, через те, що під час кидка таки трохи недопрацював ногами...


- Як вважаєте, чому за дві хвилини до кінця основного часу того ж матчу з «Кривбасом», ніхто з лідерів запорізького клубу так і не зумів вразити кільце? На ваш погляд, чого їм тоді не вистачило: фарту чи може чогось іншого?


- Аналізуючи цю ситуацію вже після гри, скажу так: не потрібні тоді були ці трьохочкові кидки. Оскільки в пасиві «Кривбасу» вже було п'ять командних фолів. Тому варто було просто провокувати суперників на фол. На жаль, розумієш це тільки після гри. А наприкінці зустрічі азарт зіграв з нами злий жарт: «Ось зараз я візьму і все вирішу в цій грі!».


- У заключній атаці запорізької команди, перебуваючи за трьохочковою лінією, ви навіть виставили руки для отримання м'яча від Станіслава Овдєєнка, сподіваючись здійснити вирішальний кидок. А скільки вже було в кар'єрі матчів, коли ви приносили перемоги командам на останніх секундах?


- Слід відзначити, що Станіслав Овдєєнко є досвідченим гравцем. Власне тому, команда і головний тренер покладають на нього надії в найвирішальніші відрізки ігрового часу. У моїй кар'єрі також є випадки, коли результативні кидки приносили перемоги командам майже одночасно з фінальною сиреною. Найчастіше пригадується епізод ще з чемпіонату Луганська. Тоді ми перемогли завдяки моєму влучному кидку від центральної лінії поля.


- Відтоді вже багато часу минуло! До речі, у футболі є притча, коли тренер перед матчем запитує в підопічних: «Хто проб'є пенальті?» У відповідь - ліс рук. А потім тренер додає: «А хто заб'є пенальті?». Чи готові ви вже вирішувати долі зустрічей на рівні Суперліги Парі-Матч?


- Так, психологічно я вже готовий до того, щоб влучними кидками на останніх секундах приносити перемоги команді БК «Запоріжжя-ZOG» в матчах Суперліги Парі-Матч.


- Що ж, залишається побажати вам якнайшвидшого переходу від слова - до справи!


Віктор СОСНИЦЬКИЙ,

спеціально для БК «Запоріжжя-ZOG»

Баскетболісти "Запоріжжя-ZOG" декласують "Черкаські Мавпи"

«ЧЕРКАСЬКІ МАВПИ» - БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» - 65:77 (13:24, 16:15, 12:17, 24:21).

Черкаси. 29 жовтня. Палац спорту «Будівельник».


Судді: С. Защук, О. Раєвський, С. Тисленко.


«ЧЕРКАСЬКІ МАВПИ»: Сизов (5), Кальніченко (2), Скапінцев (4), Чумаков (4), Полюляк (7); Ткаченко, Руслов (2), Мірошниченко (19), Воєвода, Адедіран (4 + 6 підбирань), Кобець (6), Девіс (12 + 7 підбирань).


БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG»: Рибалко (6 + 5 підбирань + 7 передач), Буренко (25 + 5 підбирань + 7 передач + 5 перехоплень), Камусакі (3), Конате (16 + 9 підбирань), Змітрович (10); Кондраков, Буц (3), Саєнко, Овдєєнко (14).


Кидки з гри: 2-очкові – 20/42 – 27/52; 3-очкові – 6/18 – 12/29. Штрафні кидки: 7/9 – 11/11. Підбирання м’яча: 19/9 – 27/5.





Обидві команди-суперниці зазнали невдач у попередньому турі, тому в звітній зустрічі прагнули реабілітуватися в очах своїх уболівальників. Причому, останнє твердження стосується як «Черкаських Мавп», які зазвичай мають суттєву підтримку в рідних стінах, так і гостей, які отримали її з боку досить чисельної групи фанів, що прибула на гру із Запоріжжя й стала своєрідним шостим гравцем команди.


Можна уявити, наскільки серйозною й деталізованою була розмова головного тренера запорізького клубу Дмитра Щиглінського зі своїми підопічними після поразки від «Будівельника». На гру в Черкасах вони вийшли гранично відмобілізованими й налаштованими на перемогу. Досить сказати, що в першій чверті господарі вели в рахунку лише двічі – в дебюті, після влучання Дмитра Скапінцева з-під кошика, та на 4-й хвилині, коли вдалою виявилася спроба Ігоря Чумакова (6:5). Налагодивши гру в захисті, в нападі запоріжці зробили ставку на триочкові кидки, які бездоганно виконували Яків Змітрович, Павло Буренко, Олександр Рибалко і Станіслав Овдєєнко. Саме після влучання останнього гості досягли переваги в 13 пунктів – 21:8.


На початку другого періоду після «трюльника» молодої зірки українського баскетболу Максима Мірошниченка черкаським баскетболістам вдалося скоротити відставання до 8 пунктів, але гості за рахунок мобільності (наче й не було виснажливого київського протистояння) досить швидко довели свою перевагу до комфортних 17 пунктів. Втім, протягом двох останніх хвилин чверті Олександр Сизов і Андрій Кальніченко повернули надію черкаській команді – 29:39.


Однак у третій чверті виняткова самовідданість ветеранів запорізького клубу (перш за все, це стосується Станіслава Овдєєнка, котрий відчайдушно бився за кожний м’яч) не дозволила господарям наблизитися до суперника ближче 13-очкової відстані. На вістрі атак найкориснішим був Павло Буренко, котрий довів власний доробок до 15 очок. Не менш вдало діяли в завершальній фазі згадуваний вище Стас Овдєєнко та Яків Змітрович.


Заключну чверть суперники розпочали за рахунку 56:41 на користь БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG». І ось тут гості, серед яких яскравою грою виділявся американський легіонер Стейсі Девіс, протягом трьох хвилин здійснили приголомшливий ривок – 11:6. Тайм-аут від Дмитра Щиглінського повернув запоріжців у гру. Ключовим став трихвилинний відрізок, коли вирішальне значення мали «трюльник» у виконанні Олексадра Рибалка і п’ять очок у двох атаках поспіль Павла Буренка. Хвилина, яку взяв Максим Міхельсон уже не могла вплинути на кінцевий рахунок зустрічі, яка завершувалася під скандування гостьового фан-сектору: «За-по-ріж-жя! За-по-ріж-жя!».


Наостанок відзначимо дві важливі складові вдалої гри запорізької команди в Черкасах: досить високий відсоток реалізації триочкових кидків (41) і бездоганне виконання штрафних (11 з 11). Головне ж – неабияка воля до перемоги та злагоджені командні дії.

До Запоріжжя завітає Дмитро Забірченко, чималий подразник для місцевих баскетбольних уболівальників

У неділю, 6 листопада, БК "Запоріжжя" в рамках повторного двобою попередньої стадії розіграшу національного Кубка прийматиме столичний "Каштан".

Початок - о 12.00.

Нагадаємо, що перша гра в Києві завершилася мінімальною перемогою запорізького клубу - 89:84.

«КАШТАН» (Київ) - БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» - 84:89 (21:18, 18:22, 24:30, 21:19).


«КАШТАН»: Болоценко (10 + 7 підбирань), Безпалюк (4), Неруш (11), Забірченко (13 + 5 підбирань + 10 передач), Полєжаєв (11 + 5 підбирань); Довідний (10), Морозов (4), Лебедєв (21 + 5 перехоплень).


БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG»: Рибалко (7 + 6 підбирань), Буренко (14 + 10 передач), Камусакі (9), Конате (17), Змітрович (8); Теряник, Вад. Биков (3), Буц (2), Саєнко (2), Овдєєнко (27 + 6 підбирань + 5 передач + 6 перехоплень).


Варто наголосити на тому, що у складі гостей виступатиме Дмитро Забірченко, котрий свого часу запам'ятався запорізьким вболівальникам провокативними діями проти баскетболістів "Феро" під час півфінальних серій Суперліги зі столичним "Будівельником" і маріупольським "Азовмашем".

Запоріжці перемагають команду на чолі з чемпіоном NBA

У другій грі попередньої стадії розіграшу національного Кубка баскетболісти "Запоріжжя-ZOG" на майданчику ПС "ЗАБ" розгромили столичний клуб "Каштан", який очолює дворазовий чемпіон NBA Станіслав Медведенко.

Гості прибули до Запоріжжя обмеженим складом, який налічував лише вісім виконавців. Та, незважаючи на цю обставину, дві стартові хвилини другого матчу 1/8 фіналу Кубка України проходили за рівної боротьби. А потім господарі, серед яких змістовною грою відзначався Павло Буренко, захопили ініціативу й не поступалися нею до сирени на першу перерву, яка зафіксувала шестиочкову перевагу команди Дмитра Щиглінського.


У другій десятихвилинці запоріжцям вдалося збільшити відрив лише на два пункти. Сталося це не тільки через непереконливі дії господарів у захисті та численні втрати ними м’яча. Вони не знаходили контраргументів проти наступального пориву досвідченого Андрія Лебедєва, котрий у цій чверті поповнив очковий здобуток «Каштанів» 8 пунктами. На схвальний відгук заслуговує й Євген Морозов, після влучань якого гості спочатку встановили рівновагу, а на 14-й хвилині навіть вийшли вперед – 26:24. Однак визначальним фактором стали бомбардирські якості Станіслава Овдєєнка, котрий двома «трюльниками» довів, чий клас вищий. До речі, в першій половині матчу запоріжці реалізували 9 із 17 триочкових, а кияни – лише 1 з 13. Щоправда, за підсумками 20-хвилингого суперництва гості були кращими в боротьбі за відскоки (23:20), менше втрачали м’яч, та й 8-очкове відставання у рахунку (35:43) ще залишало підопічним Станіслава Медведенка певну надію на успіх.


Однак після великої перерви втома далася взнаки обмеженому складу гостей, і зупиняти запорожців в атаці киянам уже не завжди вдавалося. Третя чверть виявилася для них провальною, й активності згадуваного вище Лебедєва було замало. А в господарів на роль головного бомбардира вийшов Антон Саєнко, котрий довів власний доробок до 14 очок.


Заключну чверть суперники розпочали за рахунку 69:47 на користь БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG». Тож наставник господарів дав пограти молоді, й вона не підвела. Зокрема, Юрій Кондраков спробував кинути виклик Антонові Саєнку в суперечці за звання найрезультативнішого гравця матчу, принісши у команду скарбничку 9 очок, але в цілому перевершити його 20-очковий показник не зміг.


У подальшому на запорізьку команду чекає участь в одному з двох чвертьфінальних групових турнірів розіграшу Кубка України.



Андрей Лебедев, защитник "Каштана":



- Мы сегодня играли ровно 20 минут первые. Я думаю, что для зрителей первая половина была более интересная, чем вторая. В первой игре, играя дома, мы смогли чем-то удивить команду Запорожья зонной защитой, за счет зала узкого. Сейчас они нас разобрали, видно, что команда на ходу, в ритме, команда сыгранная. Они вскрыли во второй половине все наши недостатки, что естественно. Но были хорошие моменты, мы получили реально положительные эмоции просто от участия в этом турнире. Я не скажу, что мы были близки к победе, но надежда у нас была.



Станислав Медведенко, главный тренер "Каштана":



- Не удивительно, в принципе закономерный результат. Опять хочу заострить внимание, что у нас аматорская команда – ветераны, плюс разбавлены молодыми игроками. Так как мы тренируемся нерегулярно и, грубо говоря, не в игровом темпе, никакого сюрприза нет.



Так как у нас нет тренированности, мы показали слабый процент и поэтому естественно это за собой повлекло какие-то провалы в игре. Первую половину мы сыграли достойно, вторую провалились.



Антон Саенко, форвард "Запорожье-ZOG":



- Первую половину немного провалили подбор, в защите не так ротировались. После перерыва тренер нашел нужные слова и дальше играли более активно. На счет моей игры, тоже в начале не очень уверенно, промазал легкие мячи из-под кольца, но во второй половине справился.



Молодежь играла больше времени в конце. Я лично подустал. Где-то не успевали в защите возвратиться, быстрые прорывы пропустили, дали забить им легкие мячи.



Дмитрий Щиглинский, главный тренер "Запорожье-ZOG":



- В чемпионате эти ребята играют мало и степень ответственности, в первое время они были скованными сегодня, когда вышли. Поэтому я предполагал, что они немного провалятся, будут какие-то потери нелепые, неправильные решения. Но потом вработались и в принципе… В защите во второй половине начали играть достаточно агрессивно, но опять таки не совсем так, как я хотел увидеть. Но, тем не менее, завелись, перехватили, отзащищались, ушли в отрыв, забили свои легкие мячи, разыграли правильные опции, заиграли больших под кольцом. Мы преобладали сегодня в росте под кольцом. Много эпизодов было, где Саенко забил из-под кольца и Буц в конце раскрылся. Просто ребятам нужно время, чтобы они сняли с себя психологическую зажатость даже путем каких-то ошибок. Я думаю, что если чувствуешь, что тренер доверяет, этих ошибок больше не будет. У меня основная цель была на эту игру расширить ротацию, потому что мы нуждаемся в этом.

СК ЗАС


18 декабря

БК «Запорожье-ZOG» - БК «Днепр»

Целый месяц запорожские болельщики ждали матчей "Суперлиги Пари Матч" в своем городе! На этой неделе баскетбольный клуб "Запорожье-ЗОГ" будет принимать днепровский "Днепр".
Наша команда рассчитывает на поддержку болельщиков! Мы играем за Запорожье и для запорожцев!


начало в 14:00
Цена: 30 грн.