Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22/284/08-28/289/09-3/32/10 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.12.2010. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2010.

Результат оскарження 17.05.2011 Вищий господарський суд України: скасовано рішення першої та постанову апеляційної інстанції повністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		Запорізької області
		 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 23.11.10 Справа № 22/284/08-28/289/09-3/32/10
		 Суддя 
		 За позовом: Українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю “Харвест Індустріалес, С.Л.”, м. Запоріжжя
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Харвест Індустріалес С.Л.”, м. Запоріжжя
		про припинення використання тотожного найменування
		 Суддя Соловйов В.М.
		при секретарі Василенко В.В.
		Представники:
		від позивача: Кумейко М.А., довіреність № б/н від 15.07.2009р. 
		від відповідача: Тищенко О.Ю., довіреність № 17 від 02.02.2009р.
		 
			 Українсько-іспанське ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” (далі Товариство) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Харвест Індустріалес С.Л.” (далі Підприємство) про припинення використання тотожного найменування.
			Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.11.2009р. по справі №22/284/08-28/289/09 (суддя Яцун О.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
			Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.05.2010р. апеляційну скаргу Українсько-іспанського ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 02.11.2009р. у справі №22/284/08-28/289/09 залишено без змін.
			Постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2010р. касаційну скаргу Українсько-іспанського ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” задоволено частково. Рішення господарського суду Запорізької області від 02.11.2009 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.05.2010 зі справи № 22/284/08-28/289/09 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
			Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 28.09.2010р. № 738 справа № 22/284/08-28/289/09 передана на розгляд судді Соловйову В.М.
			Ухвалою від 30.09.2010р. справу прийнято до провадження суддею Соловйовим В.М. з привласненням їй іншого номеру - № 22/284/08-28/289/09-3/32/10. Справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 20.10.2010р. о 15 годині 30 хвилин. 
			У судових засіданнях 20.10.2010р., 03.11.2010р. оголошувалась перерва до 03.11.2010р. о 16 годині 20 хвилин та до 23.11.2010р. о 15 годині 30 хвилин відповідно. 
			Ухвалою від 03.11.2010р. на підставі ст.38 ГПК України у сторін витребовано докази. 
			В судовому засіданні 23.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 29.11.2010р.
			Під час розгляду справи, відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
			Заявою від 19.10.2010р. №338 Товариство уточнило позовні вимоги та просить зобовязати ТОВ “Харвест Індустріалес С.Л.”, код 36163250, вул. Автозаводська, 22/52, м. Запоріжжя, 69118, припинити використання найменування “Харвест Індустріалес” шляхом внесення змін до установчих документів та вилучення з них найменування “Харвест Індустріалес”.
			Заява Товариства прийнята до розгляду господарського суду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст.22 ГПК України) і не порушують нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів.
			В судовому засіданні 23.11.2010р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просить їх задовольнити.
			Зокрема зазначив, що викладені у позовній заяві обставини свідчать про порушення права УІ ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” на інтелектуальну власність використання фірмового найменування та промислового зразку, складовими частинами якого є позначення “Харвест Індустріалес”.
			Використання відповідачем в діяльності найменування, тотожному комерційному (фірмовому) найменуванню позивача, підпадає під ознаки недобросовісної конкуренції.
			УІ ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” отримано листа від ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.”, згідно якому відповідач погрожував позивачу санкціями у звязку із отриманням права на використання Свідоцтва на знак для товарів та послуги № 94148 ХАРВЕСТ ІНДУСТРІАЛЕС на індексі Міжнародної класифікації товарів та послуг кл. 6, 17, 19, 35, 37  всі коди класифікаторів, повязані з господарською діяльністю УІ ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.”.
			ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” було організовано виключно для дискредитації та погіршення ставлення до позивача, шляхом надання недостовірної інформації нібито позивач не працює, публікації у засобах масової інформації оголошення про ліквідацію ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” з рекомендаціями звернень для розірвання раніше заключних договорів та отримання грошових коштів.
			Використання відповідачем фірмового найменування, основною складовою частиною якого є “Харвест Індустріалес” порушує права УІ ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” на фірмове найменування, промисловий зразок, що належить саме УІ ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” та вводить в оману споживачів щодо товарів та послуг, що виробляються позивачем, крім того підпадає під ознаки недобросовісної конкуренції.
			Також, в судовому засіданні 23.11.2010р. представником позивача заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, яке, на думку позивача, надасть належні докази щодо порушення відповідачем антимонопольного законодавства стосовно неправомірного використання фірмового найменування позивача.
			Ухвалою від 23.11.2010р. в задоволенні заяви УІ ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” про залучення до участі у справі третьої особи відмовлено.
			Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, який надано в судовому засіданні 03.11.2010р., вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. 
			Зокрема зазначив, що 26.09.2008р. державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської Ради була проведена державна реєстрація відповідача, зареєстровані його установчі документи, внесені відповідні записи до ЄДРПОУ та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Тобто своє найменування, складовою частиною словосполучення “Харвест Індустріалес”, відповідач отримав у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто правомірно.
			Відповідно до положень абз. 15 п. 4 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого постановою КМУ № 667 від 26.04.2007р., відповідачем було зроблено запит до Держкомпідприємництва щодо тотожності чи нетотожності назв відповідача і позивача. А саме така вимога як припинення використання тотожного найменування заявляється позивачем.
			Листом вих. № 8877 від 23.07.2009р. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва було розяснено, що найменування ТОВ “Харвест Індустріалес С.Л.” та Українсько-іспанське ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” не є тотожними. 
			Також ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” звертає увагу на те, що позивач не має жодного права заявляти щодо доведеного факту порушення Підприємством вимог Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”. 
			Так, дійсно, за фактом розміщення у періодичних виданнях реклами Підприємства, у якій було зазначено, що послуги надаються під ТМ “Харвест Індустріалес”, яка використовувалася на підставі чинного ліцензійного договору, Запорізьким територіальним відділенням АМКУ було прийняте рішення № 8-рш від 25.02.2009р.
			Проте, зазначене рішення не набуло чинності, оскільки було оскаржене до суду. Розгляд справи у господарському суді Запорізької області № 5/73/09 триває.
			Товари і послуги, що виробляються Підприємством, ніяким чином не можуть асоціюватися у споживачів з аналогічною продукцією позивача.
			Отже, відповідач під час здійснення власної господарської діяльності правомірно використовує найменування ТОВ “Харвест Індустріалес С.Л.” і знак для товарів і послуг “Харвест Індустріалес”.
			В судовому засіданні представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю у звязку з вищенаведеним.
			Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
			 ВСТАНОВИВ:
			 Розпорядженням Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради від 04.08.1997р. № 651 зареєстровано Українсько-Іспанське Товариство з обмеженою відповідальністю “Харвест Індустріалес, С.Л.” (код ЄДРПОУ 24912645, далі Товариство), про що зроблений запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 795. Зазначене підтверджується Статутом Товариства, довідкою № 15/1991 від 12.05.2005р. “Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України” Головного управління статистики у Запорізькій області, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №198065.
			Як вказано у довідці № 15/1991 від 12.05.2005р. “Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України” Головного управління статистики у Запорізькій області, види діяльності за КВЕД (перший основний) Товариства є:
			25.23.0 Виробництво пластмасового обладнання для будівництва;
			28.12.0 Виробництво металевих деталей для столярних і теслярських виробів;
			46.21.1 Загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення);
			51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами;
			52.46.0 Роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами і склом.
			Товариство з обмеженою відповідальністю “Харвест Індустріалес С.Л.” (код ЄДРПОУ 36163250, далі Підприємство) зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 26.09.2008р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 103 102 0000 023950. Вказане підтверджується Статутом Підприємства, довідкою АА № 066356 від 30.09.2008р. Головного управління статистики у Запорізькій області, Свідоцтвом Серії А01 № 025544 “Про державну реєстрацію юридичної особи”.
			Як вказано у довідці АА № 066356 від 30.09.2008р. Головного управління статистики у Запорізькій області, види діяльності за КВЕД Підприємства є:
			25.23.0 Виробництво будівельних виробів з пластмас;
			28.12.0 Виробництво будівельних металевих виробів;
			51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами;
			52.46.0 Роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом.
			04.11.2008р. відповідачем на адресу позивача було направлено лист № 14 від 04.11.2008р. з вимогою щодо припинення протиправних дій та використання знаку для товарів та послуг “ХАРВЕСТ ІНДУСРІАЛЕС”, оскільки 03.10.2008р. Підприємством було укладено ліцензійний договір № 036, відповідно до якого відповідач отримав право використовувати у власній господарській діяльності та право забороняти іншим особам використання вказаного знака для товарів та послуг.
			 Оцінивши представлені докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
			 Відповідно до статті 8 “Фірмові найменування” Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883р. (переглянута у Брюсселі 14 грудня 1900р., у Вашингтоні 2 червня 1911р., у Гаазі 6 листопада 1925р., у Лондоні 2 червня 1934р., у Лісабоні 31 жовтня 1958р., у Стокгольмі 14 липня 1967р., змінена 2 жовтня 1979р.), яка набула чинності для України 25.12.1991р., фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обовязкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.
			Згідно ч.1, 2, 4 ст. 489 ЦК України, правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
			Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обовязкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
			Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.
			До відносин, у яких беруть участь господарюючі суб'єкти (підприємці), їх об'єднання, а також органи державної влади, громадяни, юридичні особи та їх об'єднання, що не є господарюючими суб'єктами (підприємцями), у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, в тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці дії мають негативний вплив на конкуренцію на її території, застосовується Закон України від 07.06.1996р. № 236/96-ВР “Про захист від недобросовісної конкуренції”.
			Статтею 2 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” встановлено, що цей Закон не поширюється на відносини, в яких беруть участь зазначені суб'єкти, якщо результат їх діяльності проявляється лише за межами України, в разі коли інше не встановлено міжнародним договором, в якому бере участь Україна.
			Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 236/96-ВР (в редакції на час звернення позивача до суду), неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого субєкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання. 
			Водночас чинне законодавство України не містить ні вимог щодо тотожності комерційного найменування найменуванню юридичної особи (ст. 90 ЦК України), ані вимог щодо певного змісту комерційного найменування (зокрема, стосовно зазначення організаційно-правової форми підприємства).
			Як встановлено господарським судом Запорізької області, УІ ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” утворено Українськими та Іспанськими засновниками. Згідно пояснень позивача застосування абревіатури “С.Л.” є логічним і виправданим тільки для підприємства, в якому є іспанські співзасновники. 
			В той же час, Українсько-іспанське ТОВ “Харвест Індустріалес, С.Л.” (позивач) не просить зобовязати ТОВ “Харвест Індустріалес С.Л.” (відповідача) припинити використання найменування абревіатури “С.Л.”, а лише обмежується вимогами про припинення використання найменування “Харвест Індустріалес”.
			Що стосується фірмового найменування, то суд зазначає, що право юридичної особи, яка є підприємницьким товариством (субєктом господарювання) мати комерційне (фірмове) найменування передбачено ст. 90 ЦК України та ст. 159 ГК України. 
			При цьому зазначено, що комерційне найменування може бути як повним так і скороченим (ч. 3 ст. 159 ГК України) та може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. 
			Визначення комерційного (фірмового) найменування для підприємств наведено в Положенні про фірму, затвердженим постановою Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР, Ради Народних Комісарів Союзу РСР від 22.06.1927р., яке дії на території України в частині, що не суперечить Конституції і законам України, відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991р. “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР”. Про застосування даного Положення зазначено і в п.6 листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/167 від 15.05.1997р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів”.
			Відповідно до цього Положення, фірмове найменування для підприємств акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю має містити вказівку на предмет діяльності та вид товариства, а також має містити вказівки, необхідні для того, щоб відрізняти підприємство від інших однорідних підприємств (спеціальну назву, номер тощо). Окрім цього до фірмового найменування можуть бути включені також інші позначення, у тому числі скорочене фірмове найменування.
			Товариство зазначає, що словосполучення “Харвест Індустріалес” є складовою частиною його фірмового найменування. Однак позивачем не наведено ні повного ні скороченого фірмового найменування, складовою частиною якого є “Харвест Індустріалес”.
			Згідно ст. 489 ЦК України, правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
			Тому вимоги заборонити використання частини комерційного найменування не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на законі.
			Відповідно до ч.1-3 ст. 90 ЦК України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
			Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.
			Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
			Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.
			Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.
			Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
			Таким чином, юридична особа зобовязана мати своє найменування, яке обовязково вказується в її установчих документах та вноситься до єдиного державного реєстру і може мати комерційне (фірмове) найменування, яке не обовязково вказується в установчих документах і не вноситься до єдиного державного реєстру.
			Згідно ч. 2, 4 ст. 57 ГК України, в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
			Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
			Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.
			Таким органом є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, який наказом 09.06.2004р. № 65, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.06.2004р. за № 792/9391, затвердив Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу (надалі - Вимоги).
			Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Вимог, юридична особа повинна мати своє найменування. У найменуванні юридичної особи зазначаються її організаційно-правова форма (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим) та назва. Найменування юридичної особи викладається державною мовою.
			Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм суб'єктів господарювання, установлених Цивільним та Господарським кодексами України та законами України. 
			Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (п.1.7 Вимог).
			Назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб'єкта господарювання (крім юридичних осіб, зазначених у дужках у пункті 1.1). Використання лапок у найменуванні юридичної особи не є ознакою для визначення тотожності найменувань (п.2.4 Вимог).
			В Статуті позивача вказано його найменування Українсько-Іспанське товариство з обмеженою відповідальністю “Харвест Індустріалес, С.Л.”. 
			Найменування відповідача згідно Статуту є іншим Товариство з обмеженою відповідальністю “Харвест Індустріалес С.Л.”. 
			Дані найменування внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
			Відповідно до ч. 5 ст. 90 ЦК України, юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
			Пунктом 1.4 Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлено, що найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи. 
			Згідно п.54 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 N 04-5/1107 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності”, з огляду на приписи статей 90, 489-491 Цивільного кодексу та статті 159 Господарського кодексу належним способом захисту права особи на комерційне найменування може бути позов про зобов'язання іншої особи припинити використання тотожного найменування та відшкодування збитків, якщо їх завдано таким використанням. У разі задоволення відповідного позову господарський суд може зобов'язати власника (засновника) або уповноважений ним орган внести необхідні зміни до установчих документів.
			Вимога про скасування державної реєстрації юридичної особи або зобов'язання її змінити назву шляхом перереєстрації з мотивів схожості фірмових найменувань суб'єктів підприємницької діяльності не є належними способами захисту права на комерційне найменування, оскільки серед визначених законодавством підстав для скасування державної реєстрації юридичної особи відсутні така як тотожність найменувань.
			У разі необхідності роз'яснення питань стосовно наявності чи відсутності тотожності, тобто цілковитої схожості між комерційними (фірмовими) найменуваннями, що порівнюються, господарським судом призначається судова експертиза.
			Під час розгляду справи представники сторін категорично заперечили щодо самої можливості призначення судової експертизи з наведених питань.
			До того ж, господарський суд вважає, що для розяснення питань, що виникли при вирішенні цього спору, спеціальні знання не потрібні.
			Законодавством встановлена заборона юридичній особі мати найменування тотожне найменуванню іншої юридичної особи і не заборонено використовувати в своєму найменуванні частину найменування тотожну частині найменування іншої юридичної особи, якщо інші частини найменування не є тотожними.
			Тотожність це цілковита схожість чого-небудь, подібність одного до одного за своєю суттю й зовнішніми ознаками.
			Найменування позивача - Українсько-Іспанське товариство з обмеженою відповідальністю “Харвест Індустріалес, С.Л.” та відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Харвест Індустріалес С.Л.” не є тотожними.
			До такого ж висновку дійшов Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в розясненні від 23.07.2009р. № 8877 (т.2, а.с.29-30).
			Приймаючи судове рішення на користь відповідача, господарський суд також враховує, що позивач не довів, що використання з моменту державної реєстрації спірного позначення може ввести в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.
			Письмові пояснення на адресу директора позивача від громадян ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не є належними доказами цих обставин. Оскільки з цих пояснень не випливає, а позивачем не надано доказів про те, яку саме продукцію позивача не придбали вказані особи внаслідок “введення в оману”, в яких обсягах і кількості, чи взагалі ці особи мали наміри реально придбати цю продукцію (з якою метою) і чи придбали її потім (коли і у кого саме) тощо.
			В той же час, як свідчать рекламні буклети відповідача, надані 22.11.2010р. разом з додатковими поясненнями, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Харвест Індустріалес С.Л.” є:
			дизайн зовнішнього і внутрішнього оздоблення жилих і нежилих приміщень;
			консультування юридичних і фізичних осіб з питань будівництва, ремонту та оздоблювання жилих і нежилих приміщень;
			маркетингові дослідження ринку ремонтно-оздоблювальних і будівельних робіт м. Запоріжжя;
			розробка дизайну фірмових бланків та рекламних буклетів;
			оптова і роздрібна торгівля непродовольчими товарами.
			Означені види діяльності ніяким чином не перетинаються з господарською діяльністю Українсько-Іспанського товариства з обмеженою відповідальністю “Харвест Індустріалес, С.Л.”. 
			Співставлення Довідки Серії АБ №257338 з ЄДРПОУ позивача станом на 23.11.2010р. та Довідки Серії АБ №258200 з ЄДРПОУ відповідача станом на 23.11.2010р. свідчить про відмінність основних видів діяльності зазначених осіб. Так, на відміну від позивача, відповідачу дозволено наступні види діяльності: 74.87.0 Надання інших комерційних послуг; 22.25.0 Надання інших послуг у поліграфічній діяльності; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі. 
			В свою чергу, на відміну від відповідача, позивачу дозволено наступні види діяльності: 45.21.1 Будівництво будівель; 25.23.0 Виробництво будівельних виробів з пластмас; 28.12.0 Виробництво будівельних металевих виробів. 
			Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.11.2010р. в ЄДРПОУ зареєстровано більше 50 осіб, в найменуванні яких міститься слово “Харвест”.
			Як свідчать надані відповідачем комерційні пропозиції позивача, Товариство в пунктах продажу своєї продукції пропонує споживачам продукцію від імені “Харвест”, а не від імені “Харвест Індустріалес”.
			Згідно п. 8 ч. 1 ст.27 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” підставами для відмови в проведені державної реєстрації юридичної особи є наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися.
			Реєстрація в Єдиному реєстрі найменування відповідача також свідчить про те, що воно не є тотожним найменування позивача. 
			Вимогами ч.1 ст. 33, ч.2 ст. 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
			Разом з тим, позивач документально не довів та нормативно не обґрунтував заявлені позовні вимоги.
			Стосовно посилань позивача на порушення його прав на фірмове найменування та промисловий зразок товариства слід зазначити, що дані правомочності є складовими права промислової власності і в разі їх порушення підлягають захисту у встановленому чинним законодавством порядку.
			Відповідно до чинного законодавства найменування юридичної особи (назва) та фірмове найменування юридичної особи (фірма) не є аналогічними поняттями і підлягають окремому захисту.
			За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
			Доводи позивача не спростовують висновки суду.
			Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
			 Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд 
			ВИРІШИВ:
			 В задоволенні позову відмовити повністю.
			 Суддя В.М. Соловйов
			 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
			У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
			Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 29.11.2010р.

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...