ua en ru

На низькому старті: як в команді Петра Порошенка готуються до президентських виборів

На низькому старті: як в команді Петра Порошенка готуються до президентських виборів Петро Порошенко готується йти на другий президентський термін (flickr.com)

Петро Порошенко планує брати участь в президентських виборах у березні 2019 року, розповіли РБК-Україна співрозмовники в оточенні глави держави. Подробиці виборчої кампанії поки обговорюються у вузькому колі, як і кандидатури глави передвиборного штабу. Виборча риторика Порошенко буде вибудовуватися навколо сильної армії, безвізового режиму та створення єдиної церкви. Разом з тим, зіпсувати рейтинг чинному президенту може уряд, якщо не переконає МВФ не підвищувати тарифи на газ.

Команда Петра Порошенка починає активну виборчу кампанію, незважаючи на те, що глава держави офіційно все ще зберігає мовчання про свої плани брати участь у президентських виборах. "Для Порошенка - це питання вирішене", - сказав РБК-Україна один із соратників президента, підтвердивши його наміри балотуватися на другий термін.

На початку року Порошенко уникав прямих відповідей на питання про плани брати участь у виборах в березні 2019 року. У січні він пояснював, що прийме рішення виходячи з того, наскільки успішними будуть наступні півроку. Опосередковано своє бажання обиратися на другий термін Порошенко підтвердив на зустрічі з бізнесом в кінці травня, сказавши, що як президент він має "абсолютно чітке бачення, що робити наступні п'ять років".

Рішення Порошенка боротися наступної весни за президентське крісло багато в чому залежить від його рейтингу в соціологічних опитуваннях безпосередньо перед стартом президентської кампанії. "Він не буде балотуватися, якщо буде ризик отримати 5%, як у Ющенка на виборах у 2010 році", - раніше коментував РБК-Україна співрозмовник з команди чинного президента.

В Адміністрації президента (АП) звертають увагу, що зараз, в кінці липня, жодне з соцопитувань не показує рейтинг Порошенко нижче 6%. При тому, що показники всіх лідерів електорального думки, включаючи самого Порошенка, відрізняються в межах статистичної похибки.

Враховуючи незначний розрив між потенційними кандидатами, який показують соцопитування, боротися за другий термін варто, вважають члени президентської команди. Сам же Порошенко, як стверджує один зі співрозмовників, заявить про намір балотуватися в президенти на старті виборчої гонки – не раніше Дня незалежності, після 24 серпня.

Хто очолить штаб

Головним стратегом майбутньої кампанії Порошенка на виборах буде народний депутат, колишній голова фракції БПП Ігор Гринів, розповіли РБК-Україна співрозмовники в команді Порошенко. Разом з тим, нардеп від "Народного фронту" Вікторія Сюмар, яка відповідала за медіа-напрямок БПП на останніх місцевих виборах, у президентській кампанії Порошенко і роботі штабу брати участь не буде. "І не беру (участі в роботі штабу, - ред.) з початку травня", - підтвердила у коментарі РБК-Україна сама Сюмар.

На телеканалах вже прораховують кошторис витрат на розміщення виборчої реклами Порошенко, розповіли співрозмовники видання в АП. Крім того, за їх словами, зараз президент майже щоденно проводить спеціальні наради з представниками однієї-двох областей в день з приводу виборчої кампанії в регіонах.

"На цих нарадах присутні народні депутати, авторитетні в областях, і не тільки з "Блоку Петра Порошенко", а також мери міст, голови обласних держадміністрацій", - зазначає один із співрозмовників. Причому, за його словами, зі стартом виборчої кампанії напевно не обійдеться без кадрових ротацій на місцях. Найближчим часом президент планує замінити як мінімум двох глав обласних державних адміністрацій, запевняє джерело.

Хто буде головною штабу виборчої кампанії Порошенко – питання поки не вирішене. На цю позицію раніше пророкували секретаря Ради національної безпеки і оборони, одного з лідерів "Народного фронту" Олександра Турчинова. Однак він свою участь в кампанії на початку липня спростував, сказавши, що "не займається політичною діяльністю, не бере участь у виборчих кампаніях, не очолює політичних штабів".

"На словах глав штабу у нас буде кілька. Президент буде призначати відповідальних за різні напрямки, але загальне керівництво буде здійснювати він сам", - прогнозував кілька місяців тому один з функціонерів президентської команди. В даний момент, як стверджують кілька джерел в президентській команді, обговорюється можливість призначення керівником штабу заступника голови АП Віталія Ковальчука. Також в проведенні кампанії активну участь, швидше за все, буде брати нардеп Сергій Березенко, стратег - Ігор Гринів. За словами інформованих співрозмовників, команді Порошенка поставлена ​​задача почати з 1 серпня роботу з розгортання штабів в регіонах.

З чим йти на вибори

За інформацією РБК-Україна, у Порошенко готовий план проведення виборчої кампанії, і їй вже нібито дано хід. Але подробиці цієї кампанії - закрита інформація, якою володіють не більше п'яти осіб з близького оточення президента, пояснюють в АП.

На думку політолога Володимира Фесенка, передвиборна кампанія Порошенка буде вибудовуватися навколо збереження внутрішньополітичного і зовнішньополітичного курсу країни. "На першому плані кампанії Петра Порошенка може бути месседж про те, що Порошенко — менше зло в порівнянні з іншими кандидатами, особливо в порівнянні з Юлією Тимошенко, з Анатолієм Гриценком, з колишніми «регіоналами», зокрема Юрієм Бойком. Курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, продовження реформ, збереження хоча б відносної стабільності — саме з такими тезами й гаслами президентська команда може звертатися до виборців", - вважає Фесенко.

У числі ключових меседжів кампанії Порошенко, безумовно, будуть безвізовий режим з Євросоюзом і сильна армія, запевняють співрозмовники в команді президента. Ще одним маяком кампанії стане автокефалія для помісної православної церкви, додають на Банковій. Втім, тема автокефалії не забезпечує всебічну консолідацію електорату, визнають в АП. "Отримання Томосу добре "злітає" серед електорату Західної, Північно-Західної та Центральної України, але мляво або ж взагалі не спрацює щодо виборців зі Східної та Південної України", - пояснює джерело в АП.

За словами співрозмовника, в східних регіонах непогано сприймається тема про реформу децентралізації, яку в команді Порошенко також мають намір взяти на озброєння у своїй кампанії. Але децентралізація стала одним з лейтмотивів публічних виступів не тільки президента, а також прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Цю реформу глава уряду назвав однією з причин, чому він взагалі прийшов у виконавчу владу. До речі, це не єдине перетинання публічних тез президента і прем'єра. Схожа риторика у Гройсмана і Порошенко, приміром, простежувалася в історії з підвищенням мінімальної зарплати, коли президент закликав уряд збільшити "мінімалку" до 4100 гривень. Гройсман, у свою чергу, заявляв про свою можливу відставку, якщо не буде створено Вищий антикорупційний суд, незважаючи на те, що внесення законопроекту про антикорсуд було прерогативою президента.

Уникнути підвищення тарифів

Негативно на електоральному рейтингу Порошенко може позначитися можливе підвищення ціни на газ, як того вимагає Міжнародний валютний фонд. Як раніше писало РБК-Украина, ще в минулому році президент був згоден з пропозиціями уряду не підвищувати вартість газу для населення.

І хоча тарифи – це компетенція уряду, у разі їх підвищення, критику на собі відчує вся команда, включаючи Порошенко. З іншого боку, відмовившись виконувати умови МВФ, уряд і президент можуть спровокувати серйозні проблеми в економіці, чреваті девальвацією гривні і зростанням цін. Це вдарить по рейтингах влади не менше, ніж можливий ріст тарифів. "Гройсман, очевидно, поки не хоче піднімати ціну на газ, адже пам'ятає долю Арсенія Яценюка. Але, якщо не буде ніяких альтернатив, де Кабмін візьме гроші, я не розумію", - міркує політолог Сергій Таран.

Імовірно, в часи прем'єрства Арсенія Яценюка підвищення ціни на газ на населення не так суттєво вдарило б по рейтингах Порошенко, оскільки в очах виборця Яценюк і Порошенко - представники двох різних політичних сил. Тоді як багато українців вважають Гройсмана членом команди президента.

Пом'якшити удар по рейтингу Порошенко у разі підвищення ціни на газ дозволила б публічна критика уряду, аж до відставки прем'єр-міністра і всього Кабміну. Але, на думку Сергія Тарана, конфронтація з урядом навряд чи допоможе передвиборчій кампанії Порошенко.

"Коли влада всередині свариться - це погано сприймається людьми. До того ж Гройсман, як здається, дуже хотів би піти у відставку, лише б не підвищувати ціну на газ для населення. І навіть якщо б його відправили у відставку, я не впевнений, що це для нього найгірший сценарій і що це якимось чином його засмутить", - вважає політолог.

Підвищення ціни на газ навряд чи стане приводом для відставки уряду, погоджується Володимир Фесенко. "Теоретично це можливо. Але навіть якщо уряд Гройсмана піде у відставку, все одно негативні наслідки для рейтингів керівників держави залишаться. Питання лише в тому, по кому це більше вдарить", - зазначив він.

Незручний прем'єр-міністр

Через тарифне питання Гройсман може стати політично токсичним для Порошенка. Разом з тим, на тісну співпрацю з прем'єром під час виборчої кампанії в оточенні Порошенка також не розраховують. РБК-Україна вже розповідало про помітне охолодження у відносинах між президентом і прем'єром і дрейфування останнього в бік "Народного фронту". У президентському оточенні припускають, що Володимир Гройсман "буде зберігати помірний нейтралітет до всіх кандидатів аж до президентських виборів, а потім буде спиратися на кон'юнктуру".

Участь Гройсмана у передвиборній кампанії Порошенко може обмежуватися тільки тим, що він не буде висувати свою кандидатуру на президентських виборах, стверджує Сергій Таран. "Якщо ж Гройсман візьме участь у президентських виборах, то він ускладнить шанси чинному президенту потрапити у другий тур, відібравши частину електорату, який би в принципі голосував за Порошенка як за представника влади", - каже політолог.

На переконання Володимира Фесенка, публічна підтримка Гройсмана не так вже й важлива Порошенко. "Найбільша проблема для Порошенка може полягати лише в тому, якщо Гройсман візьме участь у президентських виборах, тому що він може відтягнути на себе 2-3% голосів виборців, які б могли проголосувати за президента Порошенка. Але у такий спосіб Гройсман створить собі проблему на майбутнє, оскільки він не тільки не пройде до другого туру виборів, а й не буде конкурентом для фаворитів", - каже політолог. Як наслідок, порівняно низький результат на президентських виборах може значно знизити шанси партії Володимира Гройсмана на виборах до парламенту, додав Фесенко.

З ким будемо Захід

Для виборчої кампанії Порошенко також важливо чи схвалить його кандидатуру США. Як вважає політолог Сергій Таран, США традиційно будуть підтримувати того, хто переможе. "США ніколи не роблять ставку на якусь одну людину. Штати спілкуються з багатьма кандидатами - хтось для них ближче, хтось далі. Ті, хто говорить про західний вектор, для них ближче. Складніше їм буде працювати з популістами, які виступають проти ринку землі, проти приватизації державних підприємств", - вважає Таран.

Ближче до виборів у Штатах зважать шанси всіх кандидатів у президенти і будуть говорити з кількома кандидатами з числа ймовірних переможців, вважає політолог.

Позиція США щодо президентських виборів в Україні є абсолютно незмінною з 90-х років, підтверджує Володимир Фесенко. "США підтримають будь якого переможця, якщо він чесно виграє на конкурентних виборах. Нагадаю, що американці одні з перших підтримали Януковича після завершення президентських виборів у 2010 році, хоча у них не було особливих симпатій до нього. Інша річ, якщо виникає конфліктна ситуація, як це було у 2004 році. Тоді США і ЄС можуть виступати в ролі посередників у розв’язанні конфлікту", - згадує політолог.

Водночас, як стверджує Фесенко, США будуть працювати з усіма потенційними фаворитами ще до виборів. "Вони це роблять завжди й зараз також уже це роблять. Наприклад, на прийомі до Дня незалежності США 3 липня цього року був навіть Володимир Зеленський, були там і Святослав Вакарчук, й Анатолій Гриценко, і Юрій Бойко", - говорить Фесенко. Однак, за його словами, з боку США, як і з боку ЄС, не буде жодної публічної підтримки одного з кандидатів на президентських виборах.