Янукович втілює гасло Миколи Хвильового: "Геть від Москви!"

Далекого 1925 року Український письменник Микола Хвильовий у книзі памфлетів "Думки проти течії" кинув гасло: "Геть від Москви!"

"Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? - писав він. - В будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стихії українська поезія повинна втікати як можна швидше. Справа в тому, що російська література віками тяжіє над нами, як хазяїн положення, який привчив психіку до рабського наслідування... Європа — це досвід багатьох віків. Це не та Європа, якій Шпенглер оголосив "присмерк", не та, що гниє, і до якої вся наша ненависть. Це — Європа грандіозної цивілізації, Європа — Гете, Дарвіна, Байрона, Ньютона, Маркса і т. д. Це та Європа, без якої не обійдуться перші фаланги азійського ренесансу".

Тоді за таке ще не кидали до в'язниці. То пізніше його змусили відріктися від цих слів і довели до самогубства. Через 88 років гасло Хвильового починає втілювати президент України Віктор Янукович.

Подейкують, що під час зустрічі з фракцією Партії регіонів 4 вересня у "Зоряному" Віктор Федорович звинуватив російських партнерів у порушенні цілого ряду домовленостей і прагненні принизити та притиснути українське керівництво. При цьому він підкреслив, що в Кремлі і "Газпромі" завдають образи не просто президенту, але й усій Україні.

Отож за Харківські домовленості Януковича лише поблажливо поплескали по плечу, а обіцяли золоті гори, тобто зміни формули ціни російського газу. У підсумку навіть із 100-доларовою "знижкою" українські олігархи платять більше, ніж європейські покупці.

Таким чином Януковичу вистачило всього три роки, щоб зробити висновок: з московськими азіятами краще не мати справу. У них нема поняття про партнерство і повагу дло сусідів. Бо там споконвіку так: я — начальник, ти — дурак. А якщо їдеш до Москви, то згинайся у три погибелі і бий чолом до землі. Може, і зглянуться та кинуть кістку з царського столу.

Тому президент наголосив, що його рішення — на користь європейського вектору розвитку. Виклавши свої аргументи, Янукович поцікавився, у присутніх, чи є у кого заперечення, і попросив встати тих, хто проти прийнятого рішення. Всі в єдиному пориві схопилися... тобто, залишилися сидіти. Бо добре знають, хто тут громадянин начальник.

А Янукович, безперечно, впише своє прізвище золотими літерамии в історії України, як президент, що наважився порвати із віковічним московським ігом.