Ситуація з Covid стає критичною. “З десяти пацієнтів на ранок залишаються троє”

В Україні набирає обертів третя хвиля коронавірусу. Смертей від Covid-19 вже більше, ніж у першу хвилю. Щодня помирає вже понад 300 людей, а 12 жовтня померло найбільше з весни - 471 людина.

Минулого тижня Україна перетнула позначку в 16 тисяч випадків за день. Більшість областей ще перебувають у жовтій карантинній зоні, Херсонська вже червона і багато інших також ризикують "почервоніти".

Волонтери та лікарі з Харківської, Одеської, Івано-Франківської та Чернівецької областей детально розповіли про ситуацію на місцях.

Інформацію у регіонах збирали Анна Гринів, Віталія Козьменко, Оксана Нечипоренко та Лілія Хомишин.

Наталія Попова - харківська волонтерка. На початку пандемії вона шукала захисні костюми для медиків, працювала радницею тодішнього голови облдержадміністрації Олексія Кучера, а останні десять місяців допомагає хворим на Covid-19, які залишаються вдома.

Жінка керує командою волонтерів, які ставлять хворим крапельниці, контролюють перебіг лікування, та за необхідності надають кисневі балони. Тобто слідують всім призначенням медиків.

Усі історії, каже вона, діляться на два типи випадків.

Перші - ті люди, яких ще можуть врятувати і є хоч якийсь шанс. Це можуть бути навіть запущені випадки у віці 50-60 років.

"Коли ми бачимо, що варіантів немає, але якщо знаходимо місце у реанімації, ми допомагаємо", - каже пані Попова.

Другі - люди у дуже поважному віці 95-97 років, із запущеною ситуацією.

"Єдине, що ми можемо зробити, полегшити їм вихід з життя", - визнає волонтерка.

Якоїсь ночі вона помре, але не в муках

Минулого тижня до Наталі звернулась сім'я. Їхній бабусі 97, а рівень насичення її крові киснем при нормі в 94 впав до позначки 83.

"Вона вже більше доби не пила, не їла. Очі відкривати може, але не розуміє, що відбувається, не розмовляє. Лікарі навіть катетер не встановили - намагалися, але судини просто розриваються", - розповідає волонтерка.

На той момент місце в лікарні було лише в містечку Балаклея, а це за 100 кілометрів від дому хворої. "Вона би туди навіть не доїхала", - каже Наталя. Тому волонтери самі привезли бабусі концентратор, максимально подали їй кисень, а медики вкололи всім, чим ще можливо.

"На ранок вона відкриває очі та питає, що діється. Ми знаходимо для неї бутильоване харчування з Ізраїлю, жінка починає сідати та розмовляти. Навіть сатурація піднялася", - каже волонтерка.

Медики одностайні - у неї залишилось тиждень-два. З киснем, але при тямі та з близькими.

"Якоїсь ночі вона просто засне та помре, але не сама, не в муках. У таких умовах не можна покидати людей один на один. Бо зустріти смерть, задихаючись - це страшно".

Дві ночі тому незнайома жінка в сльозах зателефонувала Наталі та попросила гелікоптером доставити у Красноград ремдесивір - противірусний препарат, що застосовують при Covid-19.

"Мені кажуть - чоловік помирає. Але у нього сатурація - 60, а за таких умовах пізно застосовувати ремдесивір і пізно гелікоптер відправляти, якого у нас у регіоні, на жаль, і так немає".

Подумки Наталія сподівалась, що хворому за 80, він встиг пожити. Але виявилось, що йому лише 53. Вони з дружиною зі школи разом, і зараз йому терміново потрібна реанімація.

Вільних місць не було ніде. Але сім'ї пощастило, бо саме в ту ніч для пацієнтів із Covid-19 у Харкові знову відкрили диспансер радіаційного захисту населення, так звану "чорнобильську" лікарню.

"Я телефоную туди, описую ситуацію завідуючому відділенням. Після запуску в них залишився останній апарат ШВЛ, тобто людина ще має шанс вижити у швидкій!" - розповідає Наталія.

Насправді красноградська "швидка" давала 5%, що чоловік житиме, бо часто саме такі пацієнти помирають дорогою.

Ситуація ускладнювалась і тим, що області бракує машин, які мають все необхідне обладнання. Але керівник "швидких" зважився гнати машину з Харкова у Красноград, а це більше сотні кілометрів. І ось уже кілька діб в лікарні борються за життя чоловіка.

"Я не знаю, яким буде фінал цієї історії, але "швидка" вирішила, що у 53 роки людина має жити, а чорнобильська лікарня мені не відмовила, - каже Наталія. - Мене надихає це, але більше я такого робити не можу - сьогодні вранці мені повідомили, що жодного реанімаційного місця у лікарнях не залишилось".

Вдень пацієнт у стабільному стані, а ввечері миттєве погіршення

Немає місць і в Одесі. 8 жовтня волонтерка Катерина Ножевнікова написала у Facebook, що одеситів госпіталізують у обласні клініки: "Одесити вже лежать в Біляївці, у Чорноморську, одного важкого повезли у Роздільну. У нас тепер з'явилось поняття "черга в реанімацію".

7 жовтня у місті відкрили два нові відділення, але і там уже зайнято. Можуть розгорнути й інші лікарні, але волонтерка припускає, що їм бракуватиме лікарів. Як і під час попередніх хвиль, це може означати, що на допомогу стягуватимуть лікарів з інших стаціонарів.

Місцевий медик Святослав Лінніков відчуває, що ситуація у Одесі починає повторюватись.

У місті знову чути сирени, а біля лікарень скупчуються швидкі. Проте хвороба вже протікає інакше, ніж під час попередніх хвиль, тому що штам Дельта - агресивніший за інші.

"Поширена історія, коли пацієнт вдень у стабільному стані, а ввечері - миттєве погіршення, - пояснює Святослав. - Колеги розповідають, буває таке, що з десяти пацієнтів на ранок залишаються троє".

Про те, що восени Україну накриє нова хвиля COVID-19, ще влітку попереджали експерти та міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, який сподівався "збити" її вакцинацією.

Але за словами Ліннікова, який у Одеській області допомагає координувати процес вакцинації, влітку за думками про море та пляж місцеві люди не поспішали щеплюватись.

Восени ситуація покращилась, але у Одеси все ще безтурботний настрій - з вікон своїх лікарень медики спостерігають, як місцеві продовжують розважатись у лунапарках, на фестивалях та вечірках.

На тлі такої загальної розслабленості вони з острахом чекають на пік нової хвилі, пригадуючи різні моторошні історії, ось як із містечка Доброслав під Одесою, де в місцевих лікарнях зимою застигав кисень у трубах.

"Медики цілодобово чули, як пацієнти стукали ложками по батареях, щоб показати, що кисень погано йде та їм важко дихати", - розповідає Святослав.

"Кисневе голодування впливає на роботу мозку"

Лікарям у центральній міській клінічній лікарні Івано-Франківська, куди останні два тижні за добу привозять 30-40 хворих, уже не страшно.

У них достатньо спецзахисту, ШВЛ, кисню та досвіду. Чого ще не навчилися, так це повідомляти про смерть, а нова хвиля коронавірусу може виявитись більш смертоносною.

За останні два тижні у франківських лікарнях померло 15-20% пацієнтів. "Коли помирають мої пацієнти - досі плачу, - каже Мар'яна Воралюк, терапевтка приймального відділення центральної клінічної лікарні. - Уявіть, як це, коли поступають сім'ями, і хтось один помирає. У якому б важкому стані цей пацієнт не був, родичі не готові прийняти його смерть. Я плачу разом з ними".

Психоемоційний стан відіграє важливу роль у боротьбі з Covid-19. Часто пацієнти панічно бояться, а це впливає на нервову систему, що в цілому загострює супутні захворювання.

50% пацієнтів Ярини Кецало, яка працює у міській клінічній лікарні №1 Івано-Франківська, мають ознаки депресії.

"Кисневе голодування впливає на роботу мозку, - пояснює лікарка. - Такі пацієнти не йдуть на контакт, не спілкуються, не довіряють, а тяжкі хворі переконані, що звідси вже не вийдуть".

У такій ситуації медикам доводиться бути психологами, і часто їхніми помічниками стають ті, хто одужує. Лікарка пригадує пацієнта, який мав 80% ураження легень, та букет супутніх захворювань - дві онкології, кісту головного мозку, цукровий діабет. Чоловіка лікували понад 50 днів, він уже не вірив у краще, але все ж впорався і тепер проводить "виховні" бесіди з іншими пацієнтами.

"Просимо їх - як вийдете, зробіть щеплення"

У Чернівцях ковідні лікарні теж заповнені. Минулого тижня за останні кілька днів у області виявляли більше півтисячі нових випадків. За словами Ольги Кобевко, лікарки-інфекціоністки з Чернівецької обласної клінічної лікарні, 80% пацієнтів потребують кисню.

Кому стає легше, переводять на концентрат, тому що є періоди, коли до кисневих точок утворюється черга, а хвороба стрімко розвивається.

"Лежать люди різного віку, але більшість - 50-70-річні чоловіки та жінки, майже у всіх є хронічні супутні захворювання", - каже Ольга.

І визнає - ніхто з них не вакцинований.

"Лише один пацієнт у нас зараз лежить, який раніше вакцинувався, але в нього важке супутнє захворювання. Цікаво, що й після хвороби люди не спішать вакцинуватись. Просимо їх - як вийдете, зробіть щеплення та розкажіть родичам, але вони відмахуються. Мовляв, тепер будемо сподіватись на антитіла".

Наразі в Україні повне щеплення отримали понад 6 мільйонів українців або майже 14% населення. Але останніми днями влада запроваджує нові обмеження, щоб збільшити ці показники.

З 21 жовтня рішенням Кабміну пасажирів без сертифікатів про щеплення чи негативного результату ПЛР-тесту не пускатимуть у літаки, поїзди та автобуси міжобласного сполучення. Ці ж документи повинні мати водії та екіпаж транспорту.

Влада наполягає, що вакцини зараз достатньо для всіх охочих.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!