Форум Запоріжжя

Думаю, вы понимаете, что это не дает шансов оппоблоку?

судя по результатам выборов в эти выходные - оппоблок глотает пыль. Оно и не удивительно - столько раз помогать БПП в принятии антинародных законов , подбрасывая им не хватающие голоса, что даже Добкин от них свалил. Их разве что шЛяшковцы опережают по лицемерию.

Писдец
И какой из папаши глав-мента волчара, если он щенку своему не может намордник одеть?
Какая всё это мерзость .

Дети, такие дети... У одного, пока папа распинается за всех дурных и ему даже некоторые верят, сыночек футболку с названием страны-агрессора надевает... Другой в это время рюкзачки снимает с армии за счет бюджета, типа не глупее папаши, как денег заработать... Шалят ребята. Ну неужели Ваши дети никогда окна в школе не разбивали, чего Вы такая злая?!

Дети, такие дети... У одного, пока папа распинается за всех дурных и ему даже некоторые верят, сыночек футболку с названием страны-агрессора надевает... Другой в это время рюкзачки снимает с армии за счет бюджета, типа не глупее папаши, как денег заработать... Шалят ребята. Ну неужели Ваши дети никогда окна в школе не разбивали, чего Вы такая злая?!

«А почему блогеры Аваков и Геращенко, всегда так оперативно раскрывающие все преступления, до сих пор молчат по поводу задержания Авакова-младшего? Неужто до сих пор раскрыть не могут, как Путин подбросил тому рюкзаки, заготовленные в школах НКВД?»

Ой да если покопаться в биографии каждого с верхов, что то да найдется Типа петька весь белый и пушистый а ведь президент
Правильные и честные туда не пробиваются. Вот только кто то чувствует берега, а кто то нет.

Ми – Майдан, а ви – натовп: Нарешті влада відкрила народу страшну таємницю про революцію

З тексту Миколи Княжицького ми дізнаємося, що "Народний фронт" - це не багато не мало, а якийсь орден джедаїв, що стоїть на сторожі Республіки. Проблема в тому, що між рядків нардеп написав те, про що політикам краще б мовчати і далі

"Вибори за партійними списками виграв "Народний фронт", партія Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова, Андрія Парубія, Арсена Авакова та Миколи Мартиненка. В той час саме ці люди формували кістяк Фронту. Вони і були основною рушійною силою Майдану. Яценюк був його обличчям, Турчинов – стратегом, Парубій – захисником, Аваков – тактиком і Мартиненко – фінансистом. Я не применшую пожертви кожного громадянина, який вийшов на Майдан, і інших його лідерів, таких як Кличко і Тягнибок, членів Ради Майдану. Але кістяком Майдану, який переміг, були саме ці люди". Нарешті ці слова прозвучали вголос і на всю країну. Вчора їх вимовив нардеп-"фронтовик" Микола Княжицький, але ім'я тут не настільки важливо.

Українці, які стояли на Майдані чи підтримували його (а таких сотні тисяч), впевнені, що саме народ зробив революцію, привів досить слабеньких лідерів опозиції до влади, сподіваючись змін. Ціною трьох місяців стояння на холоді, постійного ризику бути побитим, заарештованим, ціною сотні смертей, в кінці кінців.

Самі українці і раніше підозрювали, що політики, які прийшли до влади, вважають інакше. Вони це демонстрували своїми діями, але говорити про таке вголос було просто непристойно. Але через чотири роки переможці можуть собі це дозволити. Не стотисячна юрба була двигуном протесту, не Небесна сотня, яка зробила "брудну роботу" для політиків з опозиції. Кістяком була жменька героїв – Яценюк, Турчинов, Аваков, Парубій. А "Мартиненко був одним із головних спонсорів Майдану".
Це говорить нардеп Княжицький лише для того, щоб захистити Авакова від суду – не від тюрми навіть, а просто від суду і слідства. Дріб'язкові чвари "нагорі, а стільки одкровень для "низів".

Петро Порошенко прийшов до влади у результаті "Віденської змови". Зняття з виборів Кличка і підтримка Фірташа та Льовочкіна стали запорукою перемоги Порошенка на президентських виборах. Цей крок був політичним, а не злочинним
Згодом, ми були свідками, як основний конкурент Порошенка на виборах – Юлія Тимошенко – захищала медіа тих же Фірташа і Льовочкіна, коли чинний Президент хотів позбавитися від цієї залежності. На наступних парламентських виборах Порошенко створив здавалося б найсильнішу політичну команду. Тут і інтелектуали, патріоти, і прислужники свити Януковича, і команда Льовочкіна, і молоді колишні журналісти, що готові накинутися на будь-якого ворога.

Але ця команда програла. Вибори за партійними списками виграв Народний фронт, партія Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова, Андрія Парубія, Арсена Авакова і Миколи Мартиненка. В той час саме ці люди формували кістяк Фронту. Вони і були основною рушійною силою Майдану. Яценюк був його обличчям, Турчинов – стратегом, Парубій – оборонцем, Аваков – тактиком і Мартиненко – фінансистом.

Я не применшую пожертви кожного громадянина, що вийшов на Майдан, і інших його лідерів, таких як Кличко і Тягнибок, членів Ради Майдану. Але кістяком Майдану, що переміг, були саме ці люди. Програли тоді Льовочкін, що намагався через маніпуляції Майданом маніпулювати Януковичем, і Клюєв, який будував для Януковича інші лінії захисту. Обидва робили це за підтримки Росії.

Після початку російської агресії та ж команда Народного фронту взяла на себе відповідальність за те, щоб країна не стала окупованою повністю і не була знищена. Звичайно, це не вийшло зробити без втрат, але Україна нарешті відбулася.

Для зовнішнього ворога команда Народного фронту (а тоді ще Батьківщини) стала найбільшим противником, якого було доручено знищувати як зовнішніми, так і внутрішніми засобами. Порошенко при владі став для Росії компромісною фігурою і «Віденська змова» - не була лише домовленістю між Фірташем, Льовочкіним і Порошенком.

Це була домовленість між Росією і Порошенком. І вже не перша. Кожен український президент приходив до влади завдяки підтримці Росії, а згодом, відчувши себе керівником незалежної держави, зраджував цій підтримці.

Так сталося з Кучмою, що переміг на проросійських гаслах, а згодом писав «Україна – не Росія». Те саме було і з Януковичем, який своєю ініціацією Угоди про асоціацію зрадив східного партнера. Лише подальший шантаж і погрози примусили його змінити точку зору. Віктор Ющенко, який став президентом всупереч Росії, стараннями того ж Фірташа якраз і пішов на домовленості, що не дозволили побудувати ефективну державу, а згодом, фактично передав владу проросійському кандидату.

Петро Порошенко, як і його попередники, став одним з найбільших ворогів своїх колишніх східних союзників. Але, як і його попередники, до кінця не розірвав цих дивних гібридних стосунків. Люди, яких росіяни приставили ще до Кучми – Льовочкін і Медведчук, представники двох «проросійських кланів», «закляті друзі», що ненавидять один одного, і далі продовжують ділити Україну.

Як і при Кучмі, вони роблять це з благословення першої особи і в нас, і на сході. Ми бачимо, як продовжують існувати засоби масової інформації, що контролюються цими двома групами, як конкурують вони між собою у заявах скориків і рабіновичів, як залишаються недоторканими попри всі злочини у минулі і теперішні часи.

Єдиною позасистемною силою, яка виникла в силу історичних обставин, став Народний фронт. Є і інші політичні сили, які знаходяться поза цією біполярною системою координат, але їхнє представництво є занадто малим для серйозних впливів на політичні процеси.

Народний фронт – традиційно прозахідна політична сила, яка має величезне представництво у парламенті, представники якої очолюють впливові міністерства, є серйозним гальмом для звичної побудови української владної верхівки, що завжди трималася на авторитарному Президенті та представниках двох проросійських «веж». Але велику небезпеку ця партія становить не лише зараз, а й під час наступних виборів.

Відсутність рейтингу у Народного фронту можна легко продавати медіа, але досвідчені політики розуміють, що вплив фронтовиків на результати майбутніх виборів буде надзвичайно великим.

Спроби позбавитися цього впливу і цієї сили тривають давно. Робота росіян Шувалова і Столярової на Інтері була спрямована виключно проти Народного фронту, проплачені повідомлення про «мільярд Яценюка», який фінансував Онищенко, погоджені з Президентом нападки на фронтовиків Саакашвілі, медіа атаки з багатьох, з дивних причин не закритих, проросійських каналів роблять свою справу. Але цього виявилося замало.

В роботу включилися новостворені антикорупційні органи. Зі 100 % звинувачень у корупції проти представників Народного фронту НАБУ порушило справу у 95 % випадках; проти Самопомочі – у 70 %, проти радикалів Ляшка – у 40 %, проти представників Блоку Порошенка – у 10 %, проти членів Опозиційного блоку – у 1 % (контент-аналіз автора). НАБУ не порушувало справ проти гучних злочинів часів Януковича, на кшталт відомих «вишок Бойка».

Ані Юрій Іванющенко, ані Сергій Льовочкін, ані інші відомі представники минулого режиму не затримуються і не арештовуються НАБУ. Симптоматичним є те, що найгучнішою справою про злочини часів Януковича є підозра Мартиненка, яка виникла якраз і за ініціативи тодішнього прокурора Януковича Пшонки. А саме Мартиненко був одним з головних спонсорів Майдану.

Усі ці розслідування, як правило, використовуються для політичного піару і компрометації. Згодом, ці справи або не доходять до суду, або у суді розсипаються. Спроба «взяти в заручники» сина Авакова після незгоди міністра силовим способом розганяти «майдан» перед Радою є однією з таких показових піарно-аморальних справ. Вона не матиме жодних наслідків через відсутність самого факту злочину, а лише стане спробою тиску на Авакова, який «осмілився» розпочати розслідування проти Льовочкіна та інших недоторканих проросійських політиків.

Президент Порошенко хоче скористатися ситуацією і отримати монополію на владу з допомогою людей, від яких ще вчора шукав захисту у Народному фронті. І це може стати найбільшою помилкою Президента. Бо сидіти одночасно на російському та українському стільцях не можливо.

П.С. Аргументи про неможливість впливу на деяких членів БПП або про незалежність НАБУ та САП мною не приймаються через власну інформованість.
https://espreso.tv/article/2017/10/31/p ... na_avakova

Все бы ничего, если бы этих деток, к бюджету страны не подпускали.

Полный текст еще более прекрасен

Йобаный стыд .

Вчера Наташа Влащенко задала Гелетею вопрос, мол, обсуждается его кандидатура на пост министра ВД. Тот замялся, но т.к. всю передачу хотел казаться честным, но у него это не получалось, стало ясно, что он уже дал согласие.
Из сильных ходов Авакова я ожидаю такие:
1. развал коалиции и перевыборы. Тогда новый парламент сформирует новое правительство.
2. публикация жесткого компромата на президента и его окружение.
3. работа над резким ухудшением состояния здоровья президента вплоть до неспособности продолжать работу на посту президента.
Вообще-то, способов много.
Осадочек-то от нервного потрясения остался.
Кива правильно сказал: «Дети — это святое».
Поэтому жду, по ком теперь зазвонят колокола

По сути да, стыд. Стыд такие вбросы продуцировать. Статейка полностью надуманная и пустая. Вода. Никаких фактов, одни лишь голословные обобщения. Делается для внесения раскола в коалицию. На самом деле дела обстоят иначе. Вот иначе абсолютно. Нет даже близко того, что тут понаписано. Желательно тщательнее подходить к выбору политических обозрений. Читать проверенных обозревателей. А так и до помешательства недалеко. Примеры на форуме есть.

Це була домовленість між Росією і Порошенком. І вже не перша. Кожен український президент приходив до влади завдяки підтримці Росії, а згодом, відчувши себе керівником незалежної держави, зраджував цій підтримці.

Так сталося з Кучмою, що переміг на проросійських гаслах, а згодом писав «Україна – не Росія». Те саме було і з Януковичем, який своєю ініціацією Угоди про асоціацію зрадив східного партнера. Лише подальший шантаж і погрози примусили його змінити точку зору. .