Форум Запоріжжя

Какую оценку произошедшему инциденту можно дать?
Парасюк набросился на зам. начальника управления СБУ В. Писного во время заседания.
Все произошло на глазах у всех во время прямой трансляции на заседании по рассмотрения вопроса о назначении Писного на соответствующую должность.
Самое страшное то что в этой стране найдутся сотни тысяч которые одобрят этот поступок... Поступок не мужчины, поступок бездумного человека, который знает, что все для него останется безнаказанно. О какой революции достоинства может идти речь... Где достоинство?... Если бы не было людей которые это одобряют не было бы этих продажных чиновников у власти...
На сегодняшний день уже не осталось не одного жителя нашей страны который не задал бы себе вопрос: А что же будет дальше?

А Финляндия то тут при чем? Что же касается других государств, то увы да, колонизаторами было ассимилировано коренное население, которое утратило в конечном итоге не только национальную самоидентификацию, но и язык. Я понимаю, что именно эту цель Вы со товарищи и преследуете, но что же тогда клеймить другую то сторону?

в Финляндии вообще то ДВА официальных языка . И соответственно, по вашей терминологии, этого независимого государства не существует

Существует она как независимое государство, мой друг, только после того и только благодаря тому, что вырвалась из лап России. Не забывайте об этом.

Точнее, после октябрьского переворота в России, они приняли независимость, и Ленин ее подтвердил постановлением от какого то там декабря 1917 года. За что финны Ленину до сих пор благодарны, и повсеместно встречал памятники ему, по крайней мере в Котке и Хельсинки таковые имеются.

Может тогда расскажите все ли Финские земли обрели независимость? И что это было так в году 39???

_________________
Мне жаль Вас, если Вы живете в стране, которую ненавидите...

Я понимаю , что Финляндия существует как независимое государство . Но вы несколькими постами выше несли ахинею , что если у государства не будет одного языка - то его не существует как независимого государства


У Финляндии ДВА языка - финский и шведский . И тем не менее это не мешает ей быть независимым государством .

А вы тут несете бред о том, что только с одним языком может существовать независимое государство

Да что же Вы заладили то, сказать больше нечего? Я понимаю, что в методичке написали, только неплохо бы самому ознакомиться с материалом. Ничтожные 3-5% шведоговорящих не делают никакой погоды в финском обществе и о существовании там истинного двуязычия говорить просто смешно. Это скорее дань европейской толерантности, ну как с геями например. Мне вообще даже смешно спорить на подобную тему, поскольку роль языка в формировании государства признана всеми философами, лингвистами, политикам, всей историей человеческого общества, наконец, и тут появляется некто Zep и размахивая методичками от хозяина начинает выдвигать собственные теории.

А во время войны нести подобную чушь есть вообще верх цинизма и предательства. Почитайте своих духовных учителей, хотя бы того же Эренбурга, например, - "Убей немца", не фашиста, заметьте, а немца, окупанта. А Вы, уважаемый тут его флагами размахиваете и пропаганду ведете, факты передергиваете.

Боец "Азова", который перерезал горло прохожему в Мариуполе, отделался штрафом

Боец полка "Азов", который убил на улице жителя Мариуполя - получил невероятно мягкий приговор - он будет два года платить государству штраф в размере 20% от зарплаты.

Соответствующее решение вынесли в Орджоникидзевском районном суде Мариуполя, передает Таймер-Одесса.

Трагедия произошла 7 ноября 2016 года на проспекте Победы. Между военнослужащим и местным жителем произошёл конфликт на почве политических взглядов, в результате которого "азовец" достал нож и перерезал горло человеку.

В суде военный заявил, что убитый первым начал конфликт: он оскорблял его и угрожал физической расправой, а также хватал за одежду.

Дело было квалифицировано как убийство при превышении мер необходимой самообороны (ст. 118 УК Украины), которая предусматривает ответственность в виде лишения свободы на срок до двух лет.

Однако суд счел, что в данном случае будет достаточно более мягкого наказания и постановил применить к убийце т.н. служебное ограничение сроком на два года.

В течение этого времени военный будет отчислять в пользу государства 20% своего дохода, также он не может быть повышен в звании и должности.

https://strana.ua/news/126696-boets-azo ... rafom.html

_________________
На излете века взял и ниспроверг
Злого человека - добрый человек.
Из гранатомета - шлеп его, козла!
Стало быть, добро то посильнее зла!
(Е. Лукин)

Почему в счёт государства, а не семьи убитого? и почему решили, что он вообще будет работать, может он активист ?

_________________
«-„Ад пуст. Все бесы здесь.“ (с) Уильям Шекспир.

Я никого не призываю нарушать нормы Конституции— за вас это сделает наша власть!

Потому что ст. 58 УК Украины.
Это просто бытовуха. Один пьяный быдлан решил избить такого же пьяного военного. В потасовке военный его зарезал.
"Таким чином, старший солдат ОСОБА_1, сприймаючи погрози вбивством як реальні, а потерпілого ОСОБА_6, як здатного привести їх до виконання, маючи достатньо підстав побоювались здійснення таких погроз, враховуючи агресивну поведінку потерпілого ОСОБА_6, його стан алкогольного сп'яніння, те, що він був антропоморфно фізично розвинутий значно краще за нього і конфлікт відбувся в темну пору доби, будучи в стані алкогольного сп'яніння, за відсутності реального суспільно-небезпечного посягання з боку потерпілого ОСОБА_6 на його життя, невірно оцінюючи характер і ступінь небезпеки, що загрожували йому внаслідок дій останнього, помилково припустивши наявність такого посягання, з мотивів самозахисту, діючи з непрямим умислом на заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, витягнув правою рукою ніж, який знаходився при ньому у правій нагрудній кишені куртки та спрямував свої дії на здійснення одного удару по тілу потерпілого ОСОБА_6, чим завдав йому колюче-ріжучим предметом одне не проникаюче колото-різане поранення в лівій пахвовій області з пошкодженням підшкірно-жирової клітковини і м'яких тканин, що має ознаки легких тілесних ушкоджень, які спричиняють за собою короткочасний розлад здоров'я.

Після цього, старший солдат ОСОБА_1, у ході боротьби з потерпілим ОСОБА_6, який мав значно більшу вагу та продовжував тиснути вагою свого тіла на його корпус, впав на землю, втративши рівновагу та потягнувши потерпілого ОСОБА_6 за собою, де, лежачи на землі, хаотично розмахуючи правою рукою, в якій тримав ніж, здійснив один удар в область шиї останнього, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 колюче-ріжучим предметом одне колото-різане поранення шиї зліва із пошкодженням загальної сонної артерії, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя і таких, що призвели до смерті потерпілого ОСОБА_6, чим вчинив вбивство при перевищенні меж необхідної оборони."

По ходу потерпевший там даж своих родных заипал. Поскольку эти товарищи согласились на мягкий приговор "по примиренню сторін" в обмен на 20 000 долларов.

"31 жовтня 2017 року між потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 у присутності їх представника ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_1 у присутності його захисника Добош В. А. було укладено угоду про примирення, із змісту якої вбачається, що обвинувачений та потерпілі дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 118 КК України. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 за змістом такої угоди беззастережно визнає свою провину та щиро розкаюється у вчиненні такого злочину, за кваліфікацією та обставинами висунутого обвинуваченням в обсязі пред'явленої йому підозри.

Сторони угоди про примирення погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за вчинення даного злочину у вигляді позбавлення волі строком на два роки із застосуванням ст. 58 КК України та остаточним призначенням покарання у вигляді двох років службового обмеження з відрахуванням у дохід держави 20% грошового забезпечення щомісячно. Наслідки невиконання угоди ОСОБА_1 роз'яснені та зрозумілі.

Сторони угоди також узгодили, що розмір матеріальної та моральної шкоди завданої потерпілим вказаним злочином становить 20000 доларів США, а саме: по 10000 доларів США кожній із потерпілих, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно. Вказана шкода за згодою сторін сплачується підозрюваним на користь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в два етапи, тобто по 5000 доларів США кожній потерпілій перед підписанням угоди про примирення, та по 5000 доларів США кожній потерпілій - протягом двох днів після повернення застави, як виду запобіжного заходу, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_1"
Тупо продали своего родственника. Отсюда и приговор такой.

Но главное ж вбросить, да Лень?

Полный текст, кому интересно: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72327300

Небольшой экскурс в историю. В 1994 году одним из предвыборных обещаний Кучмы было "Я прекращу перевод школ и вузов на украинский язык обучения". Он ездил по Украине и обещал, выслушивая жалобы о том, что обучение в школах переводят на украинский язык, что эту ситуацию он обязательно исправит. И говорил о том, что если его изберут президентом он назначит нового министра образования, который развернет вспять этот процесс. Это обещание Кучма не выполнил.Как и многие другие. Наоборот, назначил министром образования националиста Николая Згуровского, который форсировал этот процесс. Перевод обучения в школах и вузах на украинский язык обучения, наоборот, ускорился, и к концу 90-х годов в Западной и Центральной Украине школ с русским языком обучения практически не осталось. И ничего хорошего они этим не добились, а только наплодили кучу инвалидов, которые, в лучшем случае, могут писать на украинском, но не говорят, и могут говорить на русском, но писать не могут. А в худшем случае, не владеют ни украинским, ни русским языком.

При этом вот что интересно - сторонники двуязычия никогда не требовали уничтожить украинский язык, а сторонники "одноязычия" все эти годы агрессивно требовали выдавить русский язык, прекратить ввоз книг и газет на русском языке, запретить трансляцию российских каналов.

А теперь приведу очень интересную фразу, которая очень хорошо характеризует всех сторонников идеи "мова має бути тільки одна - Українська, а ті, що хочуть російську мову другою державною мають забратися до Росії"

Если безопасности вашего государства угрожают названия улиц, городов, памятники, геральдика, люди, которые там живут и язык, на котором они говорят – вероятно вы строите своё государство на чужой территории

Чукча не читатель, чукча, оказывается, писатель и любитель красивого словца. Только за этой вычурностью стоит обычная демагогия столь присущая государству российскому. Да, речь идет именно о территории, которую подлый и вероломный агрессор, у которого нет ни совести, ни чести, ни закона продолжает считать своей и готов на все что угодно, чтобы добиться этой цели. А самое простое средство - это разжигание национальной вражды. А далеко не самое последнее оружие в этом -язык.

А потом найдутся его защитники, которых ихтамнет, путин приди, ну и пр. Что касается языка, то я лично отношусь к этому вполне нейтрально, и как видите, предпочитаю общаться на русском. Но что касается национальных интересов, то это уже совсем другая история. А на протяжении всей истории Украины преследуемым был именно украинский язык т.к. колонизатор понимал всю его стратегическую важность, как впрочем понимает это и сейчас и делает все возможное для того, чтобы закрепить этот плацдарм. Погуглите слово "аншлюс", если конечно доселе оно Вам не было известно, и посмотрите чем подобные вещи оборачиваются. Да что там аншлюс, ДНР погуглите.

Думаю, сторонники двуязычая прекрасно понимали, что при равных правах у двух языков русский постепенно вытеснит украинский. Во всяком случае, я так и думал пока Росииия не забрала Крым.

Совершенно согласен. Потому и принимались меры по уничтожению украинского языка и культуры, такие как:
XVII століття
1627 – наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького[1].
1690 – засудження й анафема Собору РПЦ на «Кіевскія Новыя Книги» П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радивиловського та інших.
1696 – ухвала Сейму Речі Посполитої про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.
XVIII століття
1720 – указ царя Московії Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг[2].
1729 – наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську мову всі державні постанови і розпорядження.
1731 – вимога імператриці Анни Іванівни вилучити книги старого українського друку, а «науки запроваджувати на власній російській мові» (рос. науки вводить на собственном российском языке). У таємній інструкції правителеві України князю О. Шаховському 1734 р. наказала всіляко перешкоджати українцям одружуватися з поляками та білорусами, «а побуждать их и искусным образом приводить в свойство с великоросами».
1763 – указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1769 – заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.
1775 – зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
1789 – розпорядження Едукаційної комісії Сейму Речі Посполитої про закриття всіх українських шкіл.
XIX століття
1804 – за спеціальним царським указом усі україномовні школи були заборонені, що привело до цілковитої деградації українського населення.[3]
1817 – запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.
1832 – реорганізація освіти у Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.
1847 – розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.
1859 – міністерством віросповідань та наук Австро-Угорської імперії в Королівстві Галичини та Володимирії і Герцогстві Буковина здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською.
1862 – закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих в підросійській Україні.
1863 – Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: «ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може».
1864 – прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.
1869 – запровадження польської мови як офіційної мови освіти й адміністрації Королівства Галичини та Володимирії.
1870 – роз'яснення міністра освіти Російської імперії Д. Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечне повинно бути обрусіння».
1876 – Емський указ Олександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень[4]. Вперше оприлюднено у книжці Савченко Ф., «Заборона українства», 1876 року.
1881 – заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.
1884 – заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.
1888 – указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.
1892 – заборона перекладати книжки з російської мови українською.
1895 – заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.
• ОТВЕТИТЬ

XX століття
1908 – через чотири роки після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.
1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 – постанова VII дворянського з'їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії.
1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування[ru]» України.
1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».
1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія.
1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою.
1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.
1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури; директива колегії Міносвіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення помосковщення.
1984 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи».
1984 – початок в УРСР виплат підвищеної на 15 % зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.
1984 – наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.
1989 – постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної».
1990 – прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної.

Чёй-то у Джекина совсем каша в голове...в приведённом им списке перемешано всё - и королевство Румыния, и Речь Посполитая, и Австро-Венгрия, и Российская Империя. Статистика за 19й век вообще БЛЕСК!!! Получается что Леся Украинка, Шевчекно, Иван Франко, Леонид Глибов писали все на "забороненiй мовi"? А между тем почти 60% классики Укро-Литературы приходится именно на 19й век )))).
В общем как всегда: притянутость за уши, отсылка на заинтересованные источники, включение информации ВООБЩЕ не имеющей отношения к предмету разговора, ну и все остальные приведённые данные можно смело разделить на 2 (а то и на вообще на ноль помножить).
Не понимаю вообще как подобные бредни можно всерьёз воспринимать.
P.S. а на территории будущей Хорватии в 19 веке когда она была под Австро-Венгрией без знания немецкого языка нельзя было билет на ж/д поезд приобрести, и НИКОГО из хорватов два века спустя это не парит от слова ВООБЩЕ, и только обиженный жизнью Джекин вспоминает что там было в том 19 веке, заняться не иначе как нечем ))))

https://vesti-ukr.com/harkov/279656-v-k ... rov-nozhem
А вот это как раз подошло бы под тему "У народа едет Крыша". Вы только подумайте: "Как установило следствие, мужчина связал мать, а потом задушил ее подушкой. Поскольку убийца не знал, умерла ли женщина, он нанес по УЖЕ МЁРТВОМУ ТЕЛУ 40 УДАРОВ НОЖОМ."
Блин!!! Вот это круто!!!

Ну ты и дурачек. Блаженный у тебя по сути есть чего возразить? Иди "вытряхивай из штанов" свои умозаключения в другом месте. Ты невообразимо туп, а соответственно ниче дельного написать не в состоянии, в принципе.
Давай, жду очередную порцию тупого троллинга в твоем стиле. Неуч.

вы прям Америку открыли .
Джекин по своей натуре тролль .
Вот и не подкармливайте его

Та я и не подкармливаю...я не специалист по кормёжке рогатого скота как крупного так и мелкого.

Ну прям "двое из ларца, одинаковых с лица". Я смотрю, вы тут в паре "работаете". Один другого стоит
Зеп тоже отрицать будешь исторические факты? Чи хватит мозгов промолчать?

Скорее -"Тупой и еще тупее"(х/ф)

Кстати о кормёжке:
https://vesti-ukr.com/kiev/279667-otrav ... tafilokokk
Кишечная палочка, стафилокок, бактерии - в лучших ресторанах столицы!!!

Весьма точное определение Джекина и Мочесборщика

Я ж говорю ущербное. Иди штаны суши. Ты, на сегодня, уже обгадился достаточно здесь.