Форум Запоріжжя

Чи бачили Ви очі матерів, дружин,сестер і маленьких дiток, що втратили своїх синів, чоловіків, братів та батьків у російсько-українській війні?

Чи бачили ви це горе? Ці людські страждання та біль?

Немає в Україні такого міста або села, де б на цвинтарях не з'являлися нові та нові могили, з пам'ятників над якими на нас в очі в очі дивляться молоді красиві хлопці, що загинули за Україну.

Щодня у Рівному та Полтаві, Дніпрі та Кропивницькому, Тернополі та Львові, в інших містах та селах з'являються некрологи про загиблих. Ім'я їм легіон.

Гіркими сльозами просякнута вся українська земля. Та немає слів, щоб описати усі пристрасті.

Але є ті, хто начебто ще живий для для своїх родин, але вже помер для влади.
Це військовополонені, які опинилися в російському полоні. Скільки їх, ніхто не знає.

Можливо, тисячі. Можливо набагато більше. Хто дійсно в полоні, а хто числиться зниклим безвісти, але теж там, влада не говорить. А може, і не знає.

Тому що владу цікавлять тільки азовці, яких вона і змінює у росіян, і про яких домовляється з Ердоганом, щоб їх повернули з Туреччини.

Тепер, коли порушено обіцянку Ердогана, що він дав путіну, тримати у себе азовців до кінця війни, росія може взагалі відмовитися від обмінів полоненими.

Але нашій владі все одно. Вона і до цього нічого не робила,щоб визволяти наших рідних з полону.

Дійшло до того, що на територію так званої ДНР група родичів полонених військовослужбовців української армії поїхала сама. Тому що влада ніяк не допомогла.

Солдатів ЗСУ, що знаходяться в полоні, Київ просто не включає в списки обміну. Вже не раз і не два зазначалося, що пріоритетом для політичного керівництва країни є військовослужбовці «Азова».

«Азовців», якi ганебно здалися в полон у Маріуполі, витягають з російських рук будь-якими способами, а на тих українських солдатів, які билися до кінця і були полонені вже будучи тяжкопораненими, Офіс Президента та військове командування махнуло рукою.

Якщо на початку російської агресії рахунок наших хлопців, яких обмінювали на росіян, йшов на сотні, то тепер його майже немає. Де тисячі наших військовополонених? Чому їх не змінюють?

Соціальні мережі наповнені повідомленнями https://www.facebook.com/groups/501372487206777/ сімей полонених та зниклих безвісти, яких просять усіх, хто знає щось про їх близьких, допомогти.

Ось тільки мала частина з них.

Любов Савранська:
- Коли ж це закінчиться . Що ж це відбувається . Воює простий народ . Гине простий народ. І все за власні гроші броники , берці і т .д. Після поранення, полону лікуємося за свої гроші. З полону визволяють тих кого хочуть . Що це з нами . Невже нас ось так всіх.

Оксана Троцик:
- Звертаюся до всіх, кому все одно! Серед списків ув'язнених Герасимов Андрій Олександрович, хлопчик сироти, двічі отримав поранення. Маріуполь з початку війни захищав, на той момент йому був всього 21 рік. Його не вносять в списки, тому що він сирота і нікого йому дістати. Давайте допоможемо нашому герою обмінятися. Його зрадила мати, яка його кинула, його зраджує держава, яка його теж кинула. Так давайте будемо людьми, допоможемо йому, він нас всіх захистив!

Ніна Кондуша:
- Мій син 8 місяців вважається зниклим безвісти ,на жаль так нічого і не змогла дізнатись.Були виставлені документи сина і ще 3 побратимів на російському телеграм каналі з підписом за що вони вмерли і з тих пір нічого немає,ні тіл,ні в списках полонених,куди не зверталися скрізь тиша.

Екатерина Сироклин:
- Благаємо про допомогу!!!! Вже п'ять мсяцв нам взагаля нічого не вi̇домого про нашого рідного!!!! Гладиш Артем Андрійович 04.03.1996 p.н. Зник безвсті 22.11.2022 p. !!!! Благаємо звернути увагу можливо комусь вi̇домо його місцезнаходження !!! Солдати ЗВІЛЬНЕННІ З ПОЛОНУ просимо подивіться уважно, можливо бачили, впізнаєте !!! Будь-яка нформація дуже важлива!!!
Телефони для зв'язку: 0683424093 0990377684

Наташа Железная:
- Мій онук Манько Андрій. Пропав у Бахмут 19.01.Нема ніякої звісточки, ніхто не шукає. Ні в кого нічого не доб'єшся. Це жах.

Дійшло до того, що активісти самі розміщують в соціальних мережах списки військовополонених, такі як цей, що склала Любов Українчук:

Живі. Полон.
Забрудаєв Сергій Михайлович
Загура Юрій Васильович
Журавльов Вадим Максимович
Жмиря Денис Вадимович
Житнєв Василь Петрович
Жігірь Вячеслав Олександрович
Єщенко Дмитрій Григорович
Єсіпенко Артем Сергійович
Єсаулков Георгій Євгенович
Єгоров Андрій Романович
Євтушенко Роман Олександрович
Дячок Сергій Миколайович
Золотарьов Дем'ян Сергійович
Змушко Віталій Вікторович
Зіновчук Валентин Анатолійович
Зайченко Олег Миколайович
Зайченко Олексій Миколайович
Задорожній Роман Володимирович
Заєць Микола Володимирович

У Рівному знаходитися «ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ – МАТЕРІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ», де шукають та часто знаходять тих, кого кинула влада.

Це і зниклі безвісти, і військовополонені.

Всеукраїнське об'єднання МАТЕРІВ, родин - захисників України та самих же воїнів:

На війну, досі не названу ВІЙНОЮ- забирають наших Синів, чоловіків, батьків, братів ДОНЬОК...

А коли вони - ГИНУТЬ, зникають безвісті чи потрапляють у полон - владу - більше не цікавить ні ЇХ Доля , ні проблеми ЇХ родин.

Всі ми - кинуті напризволяще.
Поодинці - нас - "відфутболюють "..
Лише в ЄДНАННІ - зможемо досягти результату в пошуку справедливості.
Наша мета: захистити конституційні права кожного із нас...
Пишіть.

Адреса: 33013, г. Ровно, ул. Директории, 5, к. 46, Телефон 067-453-93-29,093-728-66-55 - вайбер, телеграм. Є сторінка у Фейсбуці -https://www.facebook.com/groups/166534589628988.

Чи бачили Ви очі матерів, дружин,сестер і маленьких дinjr, що втратили своїх синів, чоловіків, братів і батьків у російсько-українській війні?

Якщо хтось із них живий та потрапив у російський полон, треба вимагати у влади врятувати їх та обміняти.

Врятуємо їх разом!