Кінець минулого тижня видався особливо насиченим для місцевого літературного життя. В п’ятницю в мерії відбулася презентація збірки творів молодих літераторів Запоріжжя, а в суботу і неділю пройшли круглі столи присвячені сучасним літературним процесам міста та області. Але про все по-порядку.
Як сказано у передмові до збірки "Молода перлина", ця книжка репрезентує міській конкурс заснований комітетом у справах сім’ї та молоді Запорізької міськради. Видання це доволі строкате на авторів. Є тут відверто прості і банальні твори, є й ті, що активно схиляються до творчого експерименту. Є автори, про яких, як поетів, вже давно не чутно, але вірші їхні написані ще Бог зна коли є, а значить – можна друкувати. Разом з ними є такі, що тільки останнім часом заявили про себе як про перспективних літераторів. Трохи відлякує своєю претензійністю назва збірки "Молода перлина", від якої тхне савдепівським душком й одразу ж стає зрозумілим, що назву вигадувала не молодь. Також деякий читацьких острах створює нав’язлива патріотичність певних творів, така собі - "коньюктурна шароварщіна". В зв’язку з цим розумієш, що стара добра традиція "совєтов" нікуди не зникла. Бо якщо раніше писали вірші “во славу партії”, то тепер про "неньку-Україну" (письменник Отар Довженко (між іншим, родом з Запоріжжя), навіть, вигадав для цього спеціальний термін - "ненькання"). Зрештою ні для кого не секрет, що колишні найсумлінніші комуністи, тепер найщиріші націоналісти. Але якщо облишити умовну "замовність" таких текстів цих авторів розумієш. Писати ці твори дуже легко не читавши якісної літератури і не бачачи в житті нічого путнього. Саме крізь призму порожньої голови і з’являється оця надривно-патетична "батьківщінність".
Прикро і те, що подібні конкурси не відображають справжньої молодої літератури міста. Адже невідомих нікому авторів, що пишуть ЗАРАЗ у нас сотні, а з цих сотень, упевнений, знайдеться з десяток дійсно вартих громадської уваги. А їх, якраз, у збірці мінімум. Причиною цьому недостатня зацікавленість організаторів конкурсу у потужній інформаційній політиці, на яку, між іншим, не обов’язково витрачати фантастично великі кошти.
Круглі столи присвячені сучасним літературним процесам міста та області були ініційовані літ-клубом "99" та фольклорно-літературною студією студ-центру культури ЗНУ. Головна мета цього проекту - привернути увагу запоріжців до непоказного, проте доволі цікавого літературного життя міста. В його межах шістьма літераторами було запропоновано по одній темі, яка на їхню думку є найбільш актуальною. Так, під час обговорення теми Юрія Ганошенка "Запоріжжя: літературна провінція чи літературний провінціалізм" було з’ясовано, що жодна географічна місцина не може виступати виправданням відсутності в автора гарного літературного смаку і схильності до стилістичних й сюжетних штампів. Провінція живе в головах, а не на вулицях. Стіл Максима Щербіни "Запоріжжя.livejournal.com" розповів про недоліки та позитивні сторони інтернет-літератури і познайомив з місцевими мережевими авторами. Тема обрана мною "Форми і межі "запорізької екзотики" в літературі" підсумувала брак відомостей про неоміфологію та сучасні(!) легенди Запоріжжя. "Теми табу для запорізьких літераторів" які досліджувала Ганна Лупинос розкрила цілий спектр тематичних ділянок, які скоріш є формою самоцензури. Табу ж як таке під час дискусії перетворилося на ефемерний компонент творчості, який так ніхто і не зміг окреслити. Міркуючи над темою "Запорізька фантастика: розквіт чи стагнація" Тала Владмирова назвала чимало імен авторів, яких можна вважати запорізькими фантастами. Було вирішено, що поняття "запорізька фантастика" повинно містити у собі наявність запорізького літературного компоненту. В якості нього може виступати певна стилістична традиція чи літературна школа. Але як перша так і друга у нас відсутні. Додатковим елементом “запорізькості” можна назвати художнє опрацювання місцевих легенд, введення у твір в якості персонажів міфологічних істот характерних саме для нашої області, або присутність і яскрава прописаність географічних об’єктів типових для неї. Проте все це також пасе задніх у творах запорізьких фантастів. Тож термін заявлений у темі столу коректніше було замінити на "фантастичні твори написанні запорізькими авторами". В світлі цього була висловлена пропозиція про створення фен-дому для літераторів, творчій діалог яких і міг би створити оту заповідну "запорізьку фантастику".
Від самого початку було заплановано проводити круглі столи раз на рік на початку листопада. Проте той інтерес, який вони викликали у присутніх спонукав організаторів запропонувати провести їх ще на весні в межах святкування дня народження літ-клубу "99".
http://oles-barlig.livejournal.com/112599.html