Олександр Жук навчає інформатиці дітей з особливими потребами в школі-інтернаті "Джерело".

Він може заспівати для них пісню Дмитра Монатика мовою жестів, щоб бути з дітьми на одній хвилі.

Він хотів бути економістом і мав працювати у податковій службі, але став вчителем. Був соціальним педагогом, вивчив мову жестів та психологію.

Його робота починається о 6:30, коли він веде на сніданок дітей в інтернаті, й триває до 11 вечора.

"Інколи, коли погано на душі, ці діти дають крила. Ми з ними подорожуємо. Цим дітям хочеться дати можливість розвиватися і бути соціально-адаптованими", - каже пан Жук.

Його учні займають призові місця на конкурсах з комп'ютерної графіки та веб-дизайну, перемагають у Всеукраїнському екологічному квесті та беруть участь у робобатлах.

Пан Жук розробляє конспекти уроків та написав наукову працю, присвячену навчанню дітей із порушенням слуху.

Він танцює сальсу і займається йогою, а також мріє про роботів LEGO для своїх учнів, щоб вони могли навчатися та готуватися до нових битв роботів.

Можно пожелать ему только удачи.