Форум Запоріжжя

Йесеф Лапид: «Из-за Шухевича погибли четыре тысячи евреев»

Известный израильский политик Йесеф Лапид, экс-министр юстиции и один из руководителей мемориального комплекса Холокоста Яд-ва-Шем, в интервью корреспонденту «Сегодня» рассказал о своей дискуссии с Виктором Ющенко и об участии Романа Шухевича в еврейских погромах во Львове.

- Во время посещения Виктором Ющенко в Израиле комплекса Яд-ва-Шем (всемирно известный музей и памятник миллионам евреев, погибшим от рук нацистов) вы подошли к нему и высказали свою точку зрения об участии Героя Украины Романа Шухевича в еврейских погромах...

- Да. Когда Виктор Ющенко посещал Яд-ва-Шем, который во всем мире считается одним из символов Холокоста, я сказал вашему Президенту, что присвоение этому человеку звания героя было неожиданностью для нас. Поскольку, исходя из тех документов, которыми мы располагаем, летом 1941 года немецкая часть «Нахтигаль», которой командовал Шухевич, принимала участие в еврейских погромах. Напомню: тогда около четырех тысяч евреев во Львове были уничтожены! И Шухевич принимал участие в этом! Именно поэтому я сказал вашему Президенту, что мы рады, что он приехал и посетил наш мемориал, и мы заинтересованы в хороших отношениях между Израилем и Украиной, но я, как один из руководителей Яд-ва-Шем, против того, чтобы давать звание героя человеку, который несет ответственность за гибель четырех тысяч украинских евреев.

- И какова была реакция Президента?

- Ваш Президент был горделивым и уверенным в себе, когда слушал меня. И потом лишь сказал, что наша информация диаметрально противоположная его информации. После чего пригласил в Киев, чтобы продолжить дискуссию. И все...

- Но что это за документы?

- Документы были переданы нам после Второй мировой войны. Мы их получили из двух источников - Германии и России.

- Информация одинаковая и там, и там?

- Да, что Шухевич имел отношение к этим погромам. Я убежден, что исторически этот человек боролся за независимость Украины, как украинский националист. И в то же время он принимал участие в погромах. Таким образом, то, что вы знаете о нем, и то, что мы знаем, это совершенно разные вещи. И это причина, почему мы протестуем.

- И эти документы доступны для широкого читателя?

- Они хранятся в наших архивах. Достоверность наших документов ни у кого не вызывает сомнений. Практически тоже написано в Энциклопедии Холокоста, которая считается авторитетнейшим источником. Там украинцы тоже могут найти ответы на спорные вопросы о Шухевиче.

- А как израильское общество отреагировало на присвоение Шухевичу звания героя?

- Я бы обманул вас, если бы сказал, что это вызвало очень широкий резонанс среди обычных людей. Но среди историков и ученых было огромное возмущение. Я - один из тех, кто выжил в Холокосте. Я не могу молчать.

- Вы собираетесь в Киев, чтобы посмотреть документы и продолжить дискуссию?

- Я думаю, это был, скорее, жест вежливости, чем реальное приглашение...

Почему об этом наши СМИ молчат?

А що Ви хочете?
У євреїв наприклад Хмельницький - Гітлер середньвіччя. Чубаті українські фашисти тих часів під проводом гетьмана значно скоротили тоді єврейське населення України, Польші, Білорусії.
А в нас він - герой. Навіть обласний центр його ім*ям названий.
Різні країни - різні герої. Все просто.
Дивно було б якщо в Росії шанували гетьманів Сагайлачного, Віговського або князя Острозького. А бо того ж самого Хмельницького - в Польші.

_________________
Хто бореться - той перемагає!

Володимир В'ЯТРОВИЧ,
кандидат історичних наук,
Український інститут національної пам'яті

ЛЕГЕНДА ПРО NACHTIGALL

Нищення єврейського населення на окупованих територіях було реалізацією нацистських ідеологічних засад. Підхід до виконання цього завдання вражав своєю бездушною методологічністю – спеціальні "айнзацгрупи" виловлювали і вбивали євреїв, створювалися табори смерті, постійно "вдосконалювалися" засоби масового вбивства.

На момент вступу на українські землі у 1941 році німецькі "айнзацгрупи" вже мали досвід у реалізації таких заходів. Тож, коли 1 липня вони ввійшли до Львова, діяли впевнено, реалізовуючи свої жахливі завдання.

За наступні дні заарештовано кілька тисяч людей - євреїв та представників польської інтелігенції. Більшість із них майже відразу розстріляно, інших запроторено до щойно створеного гетто, мешканців якого винищено дещо пізніше. В подальшому жертвами "айнзацгруп" стали десятки тисяч євреїв.

Слідство про перебіг масових вбивств євреїв та поляків в перші дні німецької окупації почалося відразу після завершення Другої світової війни. Радянськими органами було створено Надзвичайну державну комісію, яка встановила факт злочину і навіть назвала його виконавців.

Підсумком роботи комісії стало спеціальне видання "Про злочинства німців на території Львівської області. Повідомлення надзвичайної Державної Комісії по встановленню і розслідуванню злочинств німецько-фашистських загарбників", опубліковане в Києві у 1945 році.

Отож у згаданій брошурі організаторами та виконавцями злочину названо: генерал-губернатор Польщі Франк, генерал-майор поліції Ляш, губернатор Галичини Вехтер, начальник поліції Кацман, гауштурмфюрер Гебауер, гаупштурмфюрер СС Варцок, оберштурмфюрер СС Вільгауз, лейтенант СС Шейнбах, оберлейтенант СС Сіллер, штурмфюрер СС Райс, штурмфюрер Веске, оберштурмфюрери СС Рокіта, Урман, Шульц, оберлейтенант СС Векне, шарфюрер СС Колінко, шарфюрер СС Гейне, унтерштурмбанфюрер Гайніш, гауптштурбанфюрер СС Гжімік, шеф зондеркоманди №1005 Шерляк, гауптштурмбанфюрер Раух, шарфюрер СД Елітко, шарфюрер СД Прайс, керівник "бригади смерті" Ейфель, шарфюрери СД Райс і Майєр, обервахместри СД Клік і Вольф, капітан Блют, майор Сідорен, майор Рох, обер фельдфебелі Міллер і Пер, комісари в справах євреїв Енгель, Зейс, Укварт, Леонард, шарфюрери СС Еріх, Хан, Блюм, Верет, Біттерман та ін.

Результати діяльності цієї комісії перевірялися й були підтверджені Міжнародним трибуналом у Нюрнберзі на засіданнях 15 лютого і 30 серпня 1946 року.

Зокрема, головний звинувачував з радянського боку генеральний прокурор Руденко, виступаючи на процесі, заявив: "Загони гестапівців ще до захоплення Львова мали складені за наказом німецького уряду списки найвидатніших представників інтелігенції, призначених до знищення. Одразу після захоплення міста Львова почалися масові арешти і розстріли".

У цьому ж виступі можна знайти ще й такі слова: "Вбивства радянських громадян здійснювалися не випадковими бандитськими групами німецьких офіцерів і солдатів, а згідно із затвердженими планами німецькими військовими з'єднаннями, поліцією та СС".

Факти, встановлені цієї комісією, побутували як незаперечні в історіографії, в тому числі радянській прес-конференції східнонімецького професора Альберта Ордена у 1959 році.

Професор зробив сенсаційне "відкриття" про те, що масові вбивства у Львові організували і провели… українці, вояки спеціального батальйону "Нахтігаль". Проте, як виявилося згодом, основною мішенню його звинувачень були не стільки українці (хоч і про те, аби зайвий раз звинуватити українських націоналістів у всіх смертних гріхах комуністи не забували ніколи), як його колега професор Теодор Оберлендер, що в 1941 році був німецьким зв'язковим офіцером в українському батальйоні.

Розпочалась активна робота зі збору матеріалів і свідчень, які б дозволили обґрунтувати тезу про причетність "Нахтігалю" та Оберлендера до нацистських злочинів у Львові.

Цією справою зайнявся Комітет німецької єдності, що базувався в Німецькій демократичній республіці. Усі докази зібрали блискавично швидко – протягом листопада 1959 року, набралося їх лише дев'ятнадцять.

При перегляді даних обвинувачувальних матеріалів в очі впадає одна деталь – свідків шукали по всьому світі, тільки не у Львові, де "Нахтігаль" з Оберлендером мали чинити свої "злочини". З усіх знайдених свідків лише троє до війни були корінними мешканцями Львова, – усі інші опинилися в місті випадково, тимчасово, проїздом тощо.

Можливо побоювалися що свідки-львів'яни зможуть згадати не тільки вбитих у липні євреїв та поляків, але десятки тисяч замордованих НКВД українців, залишених в тюрмах Західної України після відступу Червоної армії.

Зібрані свідчення швиденько було передано до суду, який в підконтрольній Москві Східній Німеччині міг бути тільки "найгуманнішим", а тому заочно визнав Оберлендера винним і присудив йому довічне ув'язнення.

Наступним етапом мало бути проведення процесу у ФРН. Збором доказів у Західній Німеччині зайнялась Асоціація жертв нацизму.

Але ніяких нових документів знайти не вдалося, а ті, що вже були знайдені, не визнавалися західнонімецьким правосуддям. Тоді їх сфабрикували радянські спецслужби, які представили "свідчення" кількох вояків "Нахтігалю".

Згодом в рамках інформаційної кампанії вони були опубліковані в окремій брошурі "Криваві злочини Оберлендера".

6 квітня 1960 року ці "докази" були перекладені німецькою мовою і відправлені до штабу Асоціації жертв нацизму в місто Людвігсбург. Асоціація подала документи до суду.

У звинуваченні мовилося, що батальйон "Нахтігаль" нищив євреїв і поляків у Львові, Золочеві, Сатанові, Юзвині, Міхалполю, а в ніч з 3 на 4 липня українські легіонери нібито розстріляли сотні польських інтелектуалів.

Західнонімецький суд провів детальне розслідування і в жодному випадку не знайшов достатніх доказів для підтвердження злочинів, що приписувалися "Нахтігалю". Слідчими було встановлено, що "більшість членів "Нахтігалю", хоча й знали про жахливі вбивства проведені енкаведистами, а серед замордованих були і члени родини деяких солдатів, як правило, дотримувалися взірцевої дисципліни".

На суді працювала спеціальна слідча комісія, яка переслухала 232 свідків і визнала, що закиди проти формування "Нахтігаль" й офіцера Оберлендера, цілковито позбавлені підстав.

Хоча німецькі слідчі не виключали, що "члени українського батальйону "Нахтігаль", прізвищ яких не встановлено, на власний розсуд могли брати участь у вбивствах та погромах, без відома і всупереч виразним заборонам командирів батальйону".

З огляду на сказане вище, підсудних звільнили від вини і покарання встановленого судом НДР.

Що ж змусило Москву переглянути свої ж офіційні висновки щодо учасників та організаторів масових вбивств у Львові в липні 1941 року?

По-перше, прагненням покарати військових злочинців прикривалася політична гра інспірована КГБ проти західнонімецького уряду на чолі з Конрадом Аденауером.

Він у 1953 р призначив Теодора Оберлендера на посаду міністра в справах жертв війни, депортованих і репатрійованих німців. Під його опікою опинилися мільйони німців-утікачів і переселенців із колишніх земель Рейху, які після війни відійшли до Польщі, Чехословаччини й СРСР.

Серед цієї маси людей панували виразні антикомуністичні настрої. З часом Оберлендер, спираючись на них, розпочав створювати потужну політичну партію з яскравим антилівим ухилом, таким чином привернувши до себе увагу КГБ.

Частково завдання із компрометації уряду Аденауера і безпосередньо Оберлендера доблесним чекістам вдалося реалізувати. Не зважаючи на виправдання у суді, Оберлендер пішов у відставку як міністр, причетний до гучного політичного скандалу.

Іншим завданням кампанії проти "Нахтігалю" було відвернути увагу світової громадськості від злочинних дій КГБ. Адже трохи більше як за тиждень до згаданої прес-конференції терорист КГБ Богдан Старшинський у Мюнхені вбив провідника ОУН Степана Бандеру.

Очевидно, що підозра у скоєнні цього злочину відразу впала на радянські спецслужби. Аби захистися від цих звинувачень, чекісти запустили інформацію про те, що Бандеру убив… Оберлендер, який таким чином намагався приховати свої злочини з 1941 року.

Проте ця інформаційна кампанія зазнала цілковитого краху, коли через кілька років до західнонімецьких правоохоронних органів звернувся сам Богдан Сташинський, який визнав свою вину і докладно розповів про деталі вбивства, зробленого за наказом КГБ.

Отже, легенда про участь "Нахтігалю" у масових вбивствах в липні 1941 року була інструментом політичної гри, яку проводили органи держбезпеки СРСР проти Західної Німеччини та української еміграції.

Незважаючи на її цілковиту компрометацію, вона увійшла в канон радянської антинаціоналістичної риторики. Її й досі використовують несумлінні історики, виконуючи політичні замовлення.

Прикро, що до кампанії, спрямованої проти повернення правди про український визвольний рух 1920-1950-тих років залучаються і закордонні установи, зокрема й такі солідні як дослідницький інститут Яд Вашем.

Доречніше було б працівникам цього інституту спрямувати свої зусилля на відродження пам'яті про тих євреїв, які разом з українцями зі зброєю в руках боролися проти нацистського та сталінського тоталітарних режимів.
http://banderivets.org.ua/index.php?pag ... /article12

_________________
Хто бореться - той перемагає!

Израильтяне нашли документальные доказательства зверств УПА на Львовщине

Руководство иерусалимского мемориального комплекса "Яд-Вашем" пригласило украинских историков к изучению архивных документов, которые касаются деятельности генерала Украинской повстанческой армии (УПА) Романа Шухевича-Чупринки.

http://www.segodnya.ua/news/732489.html

Об этом заявил один из руководителей "Яд-Вашем" Йосеф (Томи) Лапид.

По его словам Лапида, в архивах комплекса сохранилась подборка документов, полученных из немецких и советских источников, которые указывают на причастность батальона Nachtigall SS под командованием Шухевича к карательным операциям против гражданского населения Львова летом 1941 года. "У нас есть целое досье, из которого следует, что Шухевич был одним из причастных к массовым убийствам. До этого времени украинская сторона не обращалась к нам с просьбой передать эти документы. Если такая просьба поступит, думаю, мы ее удовлетворим", - сообщил Лапид.



В настоящее время руководство "Яд-Вашем" ждет официального приглашения от президента Украины относительно участия в "Диалоге правды во имя будущего".

По материалам: Deutsche Welle..

Хай передають. Може щось нове в біографії Романа дізнаємось.
Та от нажаль сумніви беруть. Особливо після випадку з Дем*янюком.
Тоді бач, у США розшукали "колишнього концтабірного ката", привези фж до Ізраїля, суд був, свідки його "впізнали", ледь вже не повісили - аж раптом виявляється - не він. Свідки - брехуни, звинувачення - неправильне, Дем*янюк при концтаборі не служив.
Тоді як раз теж почнались нападки на Україну - бач, співучасники так званого холокосту. Це ж до речі, Джеронімо і Вам теж адресоване звинувачення. Не казали про організації чи окремих людей - винна вся Україна і край. Відшкодування (як німці досі платять) платилося б і з вашої кішені.
І чого це у союзники в "боротьбі з українським націоналізмом" Ви собі в союзники єврейських фашистів берете?

_________________
Хто бореться - той перемагає!

Украина не может быть виновной. Украина это мы. А Галлиция, Буковина и Волынь, там где рассадник признания Шухевича героем были присоединены в 47-м. Спасибо товарищам Сталину-Ленину за это!
Козлы. Будь мы Украиной в границах 26 -го года, мы бы жили на территории России. Галличане в Поляндии бы остались, вместе с мадьярами-румынами. Вечно коммунняки напортачат. Сбагрили нам свидомитов, на нашу голову.

Достойный ученик проФФесора!

С Новым Годом!

ПС: Мы вам жить не мешаем?

До речі, на знак підтримки української національної ідеї, з Нового року переходжу на спілкування українською мовою!
Ось так!

Всім веселих свят!

Мы это кто? Я говорю от имени русскоязычного города. Имею право, живу здесь поболе 40 лет, мову слыхал когда-то только на рынке, и то слышно её там реже и реже.

С новым годом тоже!
Фишка про "проффессора" умело запущенная деза, которая сработала вполне успешно. Кто помнит, в 2004-м интеренет был почти 100% оранжевым.


Мешать Подзаборный может только забору. Мне лично от тебя ни холодно не жарко.


Разница между оранжево-тампаксными и сине-белыми только в том, что мы никогда не запрещали мову, говорите на любом языке, это только западноукраниский суржик понятен только им самим. Мы в отличие от западноукраинцев не лезем на ихнюю половину, не устраиваем истерики по поводу памятников и маяков. Да делайте на своей части страны, что хотите, только не учите нас, на каком языке говорить и думать, с кем дружить. "Запрещать и не пущать, смирно и шаг влево-вправо побег", это только бютки с императивами и бараньими смешными голосованиями.
Ребята, живите сто лет, будьте здоровы и счастливы, только пятачок свой надо держать при себе.

Гром пока не грянул, мы спокойны и демарши не устраиваем.

А чего это ты раньше на мове не балакал?
А на мову перешёл только в нете или в жизни тоже будешь обьявлять на всех углах, что ты в знак протеста отказался от русского языка? Хотел бы я посмотреть или послушать это шоу.
Хотя нет. Не интересен ты мне Подзаборный, тебя трогать так ты на мову хозяев твоих героев перейдёшь. Зиг Хайль!

Одразу видно, що камрад Джеронімо - нащадок тих, кого сюди завезли після того, як моїх предків-козаків Запоржців нищили Катерина, Ленін. Сталін, а зараз місцеві хаиди з манкуртами...
Запоріжжя -Україна, як і Галичина, Волинь, Берестейщина, Холмщина і Кубань...
Українофобам нагадую -поїзд на Москву досі ходе, а там - самі знаєте - триває вічне сяяння любого вам гаспадіна Путена...отже -ЧЄМОДАН -ВОКЗАЛ -РОСІЯ! (з заїздом в любу Ізраїловку)

Предки мои козаки, говорили на русском со дня их появления. Из украинского языка если убрать все польские слова, которыми их научили ихние паны, то получится русский.
Из современного русского языка убрать все иностранизмы, то получится, нет не мова, а древнерусский язык. На котором до сих пор, тысячу лет, службы ведутся в наших православных церквах.

А униаты и крестятся наоборот и славян под католиков гонят.
Правильно, что написал на латинице прозвище своё Kozak, потому что не славянских корней ты паренёк.
А про Кубань езжай на Кубань и местным скажи, что ты их причислил к Галличине. Обхахочешься.
Перечислил остальные области, Волынь и прочие, так они благодоря ненавидимым тобой Сталиным и Лениным к Украине присоединены, за что ты их должен в зад целовать, иначе панам бы кланялся и за шляхтичами дерьмо выносил.
Не позорь звание козака, они веру нашу не предавали, за Русь стояли на Окраинах и берегли её. Екатерина не зря их на почётную службу отправила, на восточные рубежи, богатые земли. А ты кланяешься пшекам, которые наших предков-козаков на кол сажали.
И сейчас за людей не считают и ждут, когда же ихние холопы вернутся.
Украинофобы, это такая шелупонь, как ты. Которые то под турок - врагов наших предков-козаков и прочих натовцев прогибаются, родной язык полонизмами засорили и мовой назвали.
Вместо русского "спаси Бог" (спасибо), польское дякую лепечете.

Чемодан-вокзал-Варшава!
Вещмешок-вантуз-португальский унитаз!
И не комрад ты мне, подстилка польско-пендосская.
Мои предки погань уповскую в ихних норах, вместе с ихними хозяевами-эссесовцами уничтожили, остались недобитки, котрые ценой своей жизни попредавали своих же соратников, потому и выжили. Кто не предал, тот расстрелян был, кто сотрудничал с советской властью, тех по лагерям поразгоняли.

Иудино племя от Мазепы, до Шухевича.
Хороши же ваши герои.

Подзаборний - аплодісментів не буде. Я не дякую людям за те що вони і так повинні робити. Хіба що можу порадувати - Ви не один такий.
Я тут якось написав що для розвитку націоналізму українофоби (згадував Януковіча) може роблять більше ніж деякі "патріоти". Нам не треба займатись чорним піаром - на нас працюють вороги за власний кошт. Бо якщо постійно заявляти "украинцы - козли" хтось врешті згадає що він - українець і образиться: "чому це я - козел?!". Одним націоналістом стане більше.
Тут лише нагадаю що націоналізм як складову крім любові(до своїх), має ще і ненависть (до ворогів нації)
Джеронімо - виношу подяку за визначний вклад у розвиток українського націоналізму на даному форумі(сподіваюсь і у житті).
До речі, і Вам "Зіг хайль", якщо вже у вас так прийнято вітатись. Бо по своїй простоті і поганому знанні німецької так і не знаю що це означає. Я якось більше слов*янські мови вивчаю.
Що мені смішно читати про якусь симпатію до поляків. В нас іх з 15ст не дуже люблять. Або люблять як Хмельницький з Гонтою і Залізняком разом з Вітовським вкупі.
Пора б вже зрозуміти що якщо для нас боротьба з поляками - просто історія, то для галичан - спогади ще живих комбатантів. Після війни УГА, терактів УВО, діяльності УПА та й Волині 1943-го нікого об*єднання там не буде! Інакше повтор ситуації на Балканах. На таке і поляки не пійдуть, вже не дурні. Бо буде суміш схожа на суміш гліцеріну і азотної кіслоти. Хто не знає - виходить нітрогліцерін, потужна вибухівка що детонує навіть від необережного погляду.
А ще не боїтесь особисто що в разі нової війни там(мирного аншлюзу не буде, даю гарантію), незалежно від результату, додому на Схід повернуться комбатанти що вже відчули смак крові? Там бачте пропольські, пронатівські українофоби, а тут, бачте, такі самі проросійські.
А тут що підозріла справа - використання Вами польської пропаганди. Та вже зараз можно зпитати: -Чому це Ви хочете ляхам частину Руської землі віддати? Га? (відповідь вільна, не для протоколу)

_________________
Хто бореться - той перемагає!

Никогда не считал Янека украинофобом, скорее наоборот. Регионалы и восточники абсолютно не укрофобы.
Козлами были названы только проамериканские подстилки, в чём я абсолютно согласен. Рядовое население к козлам не относится. Всех регионов. Не надо выдёргивать из контекста.
Национализм - мой личный враг. Считаю себя патриотом Украины.
"Националист ненавидит другие нации, патриот любит свою Родину."
Для меня Родина, Киевская Русь. Жаль, что только Россия сохранила язык предков, язык Нестора-Летописца, язык летописей русских.
Польский суржик тут абсолютно не причём.
Считаю, что донецкий шахтёр, запорожский металлург, "пашущий на свою страну", более патриот Украины, чем гуцульский гастарбайтер, чистящий унитазы ненавистной ему Поляндии. Мотаются "враги Речи Посполитой", работают на пшеков, во как ненавидят, аж скулы свело.
Отдавать, даже недавно принятую в нашу Украину часть бывших "братских" стран никак нельзя. Во первых, по экономическим причинам, повязаны структуры наши, транспортные, производственные, et cetera. Во-вторых, людей русскоязычных там более чем достаточно, нельзя их на растерзание потомкам полицаев отдавать, да и украиномовных под пшеков класть, тоже негоже. А разговоры были многократные, не под пшеков, а самостоятельной республикой от москалей уйти. Украинский сепаратизм начался оттуда. Северодонецк предполагал не границы ставить по Днепру, а быть нормальной страной, с уважением русского языка и отказом от НАТОвской экспансии. Мы России не враги.
Зиг хайль? Вроде "да здравствует", приветствие национал-социалистов. Шухевич, как выученец фашистский должен был так отвечать своим хозяевам.

То ви хочте, щоби по всій країні житло прадавнім хазяям вертати? Слухайте, це вже пообіцяли «Хабату-Любавичу»! Знаєте, яка це організація? Всесвітня, дуже консервативні жиди. І реакційні — дуже-дуже-дуже. Як секта. І їм же обіцяно, принаймні щодо Львова, перетворити місто на «польські уліци, тю! кам'яніци». І вона-таки це зробить! Ось чому я її не хочу.

— Хто «вона»? — я окончательно запуталась в намеках и недомолвках. — Можете нарешті говорити без натяків?

— Тоді напишіть: «Є такі чутки, що Юля домовилась з «Хабат-Любавичем»... Вони ж відчувають, що прийдеться з Палестини забиратися. То й житло скуповують. А якщо їм подарують закон про реституцію, уявляєте, що почнеться?..


Было время, помнится, году эдак в 2001-м, когда появился Форум национального спасения, и Юлия Владимировна его возглавила, и за честь считали, тот же Хмара, Лукьяненко и Шухевич, быть в этом Форуме.

Я ему напомнила. Юрий Романович сказал: да, что было, то было, но пришло другое время, изменились обстоятельства, и уж года как два-три назад, уверял, «я вже Юлі не довіряю».

— Перед виборами якось прийшли люди до мене — від неї. Те, се, просять, щоб підписав листа — звернення галицької інтелігенції про те, що «вибір один — Юля». Я їм відмовив. То вони мені 1000 доларів давали. Ні, кажу, хоч десять тисяч давайте, не підпишу!.. Мало того, коли я ось недавно був в Америці, виступав...

— в Чікаго. То там ви казали...

— ... що «Юлька — жидівка»? Так, я це говорив.

— Навіщо?

— А хто ж вона?!

— Навіщо ви в Чикаго діаспорі таке про Тимошенко казали?

— Мене запитували, то я й відповідав. Я потім читав, на сайті «Майдан» про це писали... Але я не казав, що «жидівська партія». То брехня. А казав я, що в неї така сама олігархічна партія, як інші. І чатує свої фінансові питання, а зовсім не економічні проблеми країни.




http://www.vlasty.net/index.php?Screen=news&id=247622


Таких врагов я уважаю. Хоть и Шухевич, но молодец.

На тему патріотизму вже писав хто разом з Вами є „патріотом”.
Суперечка хто є українофобом може бути лише в контексті „ хто є більшим українофобом”. Та мені це однаково, ворог є ворог. Один більше, інший меньше, цей відкритий, той прихований. Як там у книжці Бульба казав „в Дніпро іх, панове”.
Благо Дніпро великий.

Цікава Ваша позиція „Национализм - мой личный враг”. Ви ж виступаєте з позицій російського націоналізму! Цілком розумію бажання „как бы нам обустроить Россию”. Тільки якщо за наш рахунок – Ви зтикаєтесь з націоналізмом українським.
Український націоналізм є всупереч легендам явищем Сходу України. Тут народились головні ідеологи і кращі бійці УПА. І в разі чого – не чекайте міфічного „галицького десанту”, швидше бійців (навіть на Галичину) дасть Дніпропетровськ, Черкаси, Харків.
Для прикладу: більшість бійців УНСО на Кавказі були східняками, а спецзагін львівскої організації зкладався виключно з вихідців зі Східної України.
Якщо в Галичині сепаратизм був направлений проти Польші, то як раз антіросійську спрямованість він мав лише на Сході. Поки російські війська не прийхли в Галичину, Росія нікому там особливо не заважала.
Росіяни (і Ви особисто) словом і ділом підігріваєте націоналістичні настрої, а потім нерозуміючі звідки це кричите про „галицьку заразу”. І націоналіст ненавидить не інші нації, а ворогів своєї. Ви якось у вільний час з загальною теорією нації і націонализму ознайомтесь.
До речі, якщо вже Ви використовуєте слово „москаль” то я в подальшому „москалями”, або літописним „московити” буду називати слов*янське населення РФ що не є українцями, білорусами або представниками іншої слов*янської нації.
І ще ж ваші ж російські історики виводять історію Росїї з Суздальського князівства то слова про Київську Русь як батьківщину м*яко кажучі неточні.


Про Хабад мені Ви таємницю не відкрили, знаю значно більше ніж тут написано. Ну а про ставлення про помаранчевих я вже писав і Юльку іже з ними. Здружилась з Хабадом - знов показала свою антіукраїнську сутність. Чому тут дивуватись - яж казав: помаранчеві - українофоби приховані.
Про Хмару і Лук*яненка варто було б знати що той Форум був спрямований проти Кучми і все. Лише еврейській діяч з Харькова - Едуард Ходос - піднімав гасло: "Проти Кучми і Хабада". Та й варто було б спитати в Хмари і Лук*яненка особисто - чи ввавжали вони за честь бути разом з Тімошенко. Лук*яненко після того почав відходити від політики, Хмара подався в "беспредел". Може Юля вплинула?
А Юрій Шухевич (син того, про якого ми переважно говоримо) тоді був дуже-дуже маловідомою особою. Та й що вимагати від сліпого діда. Більшість про його існування дізналась коли він став формальний головою УНА-УНСО символізуючі єдність поколінь. В тому Форумі його не було точно.

_________________
Хто бореться - той перемагає!

Вопросы к УПА. Самый первый. Ваши историки сегодня говорят о 100 тысячной армии УПА. Согласен. Но вопрос, где они жили? Следов четырёхэтажных казарм нет, где жил народ? Меня это очень волнует. Вопрос второй. Если они воевали с войсками Германии, жить они должны были скрытно. Не будут же они днём воевать, а ночью спать в городах и селах. Херня какая-то. Это не война, а комедия. А если они жили скрытно, тогда картина маслом. Один схрон рассчитан максимум на 10-15 человек. А в основном на 5-6 человек. Я сам их видел, с детства в тех лесах ходил грибы собирал. Таким образом для армии даже 60-ти тысяч, необходимо 4500 схронов. Если УПА это в основном пять областей: Львовская, Волынская, Ровенская, Ивано-Франковская и Тернопольская, на каждую из них по одной тысяче схронов как минимум крупных. Это все леса перерыть необходимо. Вопрос со снабжением аналогичный как и к Орде. Где было взять столько жратвы? Телеги в лес караванами должны были идти. А гадить, отходы после себя. Или всё держали в себе? Вы представляете шатающуюся армию такого размера по лесам Украины. Я видел в лесах схроны на 5-6 человек по три – четыре в одном месте. Это были группы по 15-20 человек. Это реально. Но опять же, это не армия, а банда - Али-баба и сорок разбойников. Дальше. 60 или даже уже 40 тысяч. Это армия. У Наполеона при наступлении на Россию было 120 тысяч. Его самые крупные сражения в среднем по 15 – 20 тысяч воинов с одной стороны. Бородино всего 65 тысяч с двух сторон. То есть просто так бродить такая армия невидимо не может. Где-то должно быть хоть небольшое сражение стенка на стенку тысяч по 5-ть тысяч с каждой стороны. По дивизии. Историки упорно об этом молчат. Не прячьте героев Украины, и их великих полководцев. Звания же им даем. А если не было такого сражения, значит вывода два. Первый. Либо армии такой не было, а было десятка два групп по 15-20 человек. И говорить о наличии освободительного движения УПА просто смешно.

Добавлю, даже если сотни тысяч!!??!! уповцев действовали на территории Украины, и не освободили от немецко-фашистских загарбников ни одного населённого пункта, чем занималась эта орава ди... в фашистской форме?
Из уст людей, которым я доверяю, слышал, как они убивали девочек-медсестёр, потому что они "москальки-нквдэшницы", это да, это герои.
Твои герои, Величар!

ОУН ДЕЙСТВИТЕЛЬНО ГРОМИЛО ЕВРЕЕВ И НЕЛЬЗЯ НАЗЫВАТЬ В ЧЕСТЬ ЧЕЛОВЕКА КОТОРЫЙ ПОГУБИЛ ХОТЬ ОДНУ НЕВИНУЮ ДУШУ, УЛИЦУ.
НАШИ БРАТЬ РУССКИЕ А НЕ КАК НЕ ПОЛЯКИ И НЕ НЕМЦЫ.
ТАК ЧЕ ОПЯТЬ ЦИТИРУЮ КЛАССИКА

Над Бабьим Яром памятников нет.
Крутой обрыв, как грубое надгробье.
Мне страшно.
Мне сегодня столько лет,
как самому еврейскому народу.

Мне кажется сейчас -
я иудей.
Вот я бреду по древнему Египту.
А вот я, на кресте распятый, гибну,
и до сих пор на мне - следы гвоздей.
Мне кажется, что Дрейфус -
это я.
Мещанство -
мой доносчик и судья.
Я за решеткой.
Я попал в
Затравленный,
оплеванный,
оболганный.
И дамочки с брюссельскими оборками,
визжа, зонтами тычут мне в лицо.
Мне кажется -
я мальчик в Белостоке.
Кровь льется, растекаясь по полам.
Бесчинствуют вожди трактирной стойки
и пахнут водкой с луком пополам.
Я, сапогом отброшенный, бессилен.
Напрасно я погромщиков молю.
Под гогот:
"Бей тю!, спасай Россию!"-
насилует лабазник мать мою.
О, русский мой народ! -
Я знаю -
ты
По сущности интернационален.
Но часто те, чьи руки нечисты,
твоим чистейшим именем бряцали.
Я знаю доброту твоей земли.
Как подло,
что, и жилочкой не дрогнув,
антисемиты пышно нарекли
себя "Союзом русского народа"!
Мне кажется -
я - это Анна Франк,
прозрачная,
как веточка в апреле.
И я люблю.
И мне не надо фраз.
Мне надо,
чтоб друг в друга мы смотрели.
Как мало можно видеть,
обонять!
Нельзя нам листьев
и нельзя нам неба.
Но можно очень много -
это нежно
друг друга в темной комнате обнять.
Сюда идут?
Не бойся - это гулы
самой весны -
она сюда идет.
Иди ко мне.
Дай мне скорее губы.
Ломают дверь?
Нет - это ледоход...
Над Бабьим Яром шелест диких трав.
Деревья смотрят грозно,
по-судейски.
Все молча здесь кричит,
и, шапку сняв,
я чувствую,
как медленно седею.
И сам я,
как сплошной беззвучный крик,
над тысячами тысяч погребенных.
Я -
каждый здесь расстрелянный старик.
Я -
каждый здесь расстрелянный ребенок.
Ничто во мне
про это не забудет!
"Интернационал"
пусть прогремит,
когда навеки похоронен будет
последний на земле антисемит.
Еврейской крови нет в крови моей.
Но ненавистен злобой заскорузлой
я всем антисемитам,
как еврей,
и потому -
я настоящий русский!

_________________
Если я кому то не нравлюсь то наiштесь гiмна i заплюйтэ собi очi - эт мой девиз

Интересная точка зрения:

Когда надднепрянцы побили галицких…

В Галичине, находившейся под властью Польши, где в польском языке слово zyd является нейтральным, сложилась иная ситуация. Под влиянием польской языковой ситуации в галицкой версии украинского языка слово «лицо еврейской националиности» действительно (в этом Ю. Шухевич прав) не имеет однозначно негативной окраски. Воспоминания Н. С. Хрущева о посещении в 1940 г. в качестве первого секретаря ЦК ВКП(б)У Львова отразили его неподдельное удивление от столкновения с этой особенностью речи галичан:

«Когда мы собрались на митинг во Львовском оперном театре, то пригласили туда и украинцев, и поляков, и евреев, в основном рабочих, хотя пришла и интеллигенция. Выступали там среди других и евреи, и нам странно было слышать, когда они говорили: «Мы евреи и от имени тю! заявляем...» Потом в кулуарах я спрашивал: «Отчего вы так говорите о евреях? Вы произносите «евреи», ведь это оскорбительно! Мне отвечали: «А у нас считается оскорбительным, когда нас называют евреями».

Что ж, существовала и такая традиция. Вопрос в том, какую из них — галицкую или надднепрянскую — взять как литературную норму. Лингвистические дискуссии столетней давности, однако, однозначно поставили точку в этом вопросе. Полемику эту начал в 1891 г. Борис Гринченко, резко раскритиковав язык, которым писали Иван Франко и другие галицкие писатели. Дискуссия прошла в три этапа: 1891—1892 гг., 1907—1909 гг. и 1912—1913 гг. Наибольшей остроты ей придало вмешательство патриарха украинской литературы И. С Нечуя-Левицкого с памфлетом «Криве дзеркало української мови». В 1911 г. Иван Семенович писал: «У загальному треба сказати, що галичани не мали б писати ніяких книг, ані для українського народу, ані для дітей».

Галичане и надднепрянцы, однако, достигли тогда компромисса, заключавшегося в том, что в основу языкового стандарта были положены говоры Надднепрянщины, в первую очередь полтавские. Галицкие диалектизмы тоже включались в языковую норму, но в ограниченном объеме. Это закономерно, принимая во внимание большую численность, интеллектуальный потенциал и вклад в развитие украинской культуры надднепрянцев.

Соответственно по итогам еще дореволюционной дискуссии надднепрянское отношение к слову «лицо еврейской националиности» должно получить приоритет перед галицким.

http://obozrevatel.com/news/2008/1/17/211768.htm



События Второй мировой расставили последние акценты. Вплоть до III чрезвычайного съезда ОУН(б) в августе 1943 г. оуновские документы изобилуют термином «тю!». Правда, к тому времени «еврейский вопрос» в Галичине потерял актуальность — практически все местные евреи уже были уничтожены нацистами и их пособниками из числа националистов. Память о Холокосте делает невозможным возвращение в публичную сферу слова, которым нацисты призывали к массовому уничтожению людей.

Ю. Шухевич утверждает, что он чужд какого бы то ни было антисемитизма и сразу же начинает пересказывать запущенные в широкий оборот Э. Ходосом небылицы про хасидов из «Хабада», якобы собирающихся скупить и поработить Украину. В филологии это явление называется «семантическим шлейфом слова». Незаметно для самого говорящего в его речи начинают воспроизводиться штампы и представления, связанные с предшествующими случаями употребления используемой им лексики.

Слово «лицо еврейской националиности» из всей украинской лексики, пожалуй, наиболее исторически отягощено негативным грузом. Вот почему о его реабилитации не может быть и речи.


17 января 14:20»Александр ШАЙЖИН

Вот спасибо! Единственное здравое мнение. Коммуняки вечно че-то такого наделают, Крым подарят, исконно казацкий город Севастополь... Шо за гады такие, еще вдобавок быдло буквам научили.

Работать нах!

_________________
всегда так

Галичане и надднепрянцы, однако, достигли тогда компромисса, заключавшегося в том, что в основу языкового стандарта были положены говоры Надднепрянщины, в первую очередь полтавские. Галицкие диалектизмы тоже включались в языковую норму, но в ограниченном объеме. Это закономерно, принимая во внимание большую численность, интеллектуальный потенциал и вклад в развитие украинской культуры надднепрянцев.


Звертаю Вашу увагу на ці слова. І нагадую що сучасне "введення в українську мову галицький діалектизмів" - переважно повернення в корстування словника Грінченка. Бо після його і почали виймати з української мови слова несхожі з російськими аналогами.
Врешті А.Кримський (росіянин, дл речі) один з наступних україно-російських словників назвав російсько-російським.

_________________
Хто бореться - той перемагає!

они то здесь причем. Им выделили землю. А у нас они просто деньги зарабатывают губя природу, да после того как карманы набют сбегают в НАТО

Ну вот скажите откуда такое маниакальное желание влазить во внутренние дела чужого государства? Ну захотели назвать улицу Шухевича да и ладно. Есть же проспект Ленина - Бланка (уничтожившиго миллионы украинцев к стати).

А хто хоче вулицю ім*ям Шухевича назвати? Я таких планів (принаймі в Запоріжжї) не чув

_________________
Хто бореться - той перемагає!

На соседской ветке тема, кто-то поднял, улицу запорожскую хотят именем шухевича какой-то реал сообщил, мол из Белой Стрелы прочитал, ну и завязалась драчка-развлекуха..
Я тоже пятачок сунул, поприкалывался.