Iskra писал(а):
Странно, что человек живя в русскоязычном городе пишут книгу на украинском. Значит - это не будут правдой жизни. А чего ждать от журналиста, как не этой правды? Так меня удивила бы книга львовянина, который бы писал на русском в угоду моде и конъюнктуре.
Чому це не може бути правдою життя?
Російські письменники, що емігрували, на зразок Аксьонова, Довлатова, Войновича, спокійно писали собі російською - в Вашингтоні, Нью-Йорку
чи Мюнхені.
Чи ви мали на увазі, що автор народився, виріс та сформувався як особистість у руськоязичному місті, тому його книга українською буде штучною? Можливо, ви це хотіли сказати?
Якщо людина відчуває мову та живе нею - вона буде її гідним носієм та продуцентом будь-де. Інша справа у нашому випадку, що пан Терлецький має досить "книжну" українську, з надмірною літературністю - як і Шинкаренко.
Навчання Терлецького на філфаку вистачило лише на "філологічну" українську мову, але не на життєву - що також цілком досяжно в наших умовах.
А це не правда у Валіка, адже це його суб*єктивна автобіографія. У книзі він не журналіст, а насамперед музикант та митець.
Ви не знаєте самої теми, якщо припускаєтесь подібних "віхідних даних", на зразок "чего ждать от журналиста, как не этой правды".
А питання щодо привабливості Терлецького як музиканта, людини та митця - то вже геть інша справа.